Війна. Мільйони українців щодня рахують копійки, щоб закрити базові потреби. Бізнеси виживають у надскладних умовах. І на цьому тлі в Києві, здається, триває зовсім інше життя — життя з тендерами, піар-кампаніями та мільйонними преміями.
Журналісти знову вивели на світ божий історію про «Операцію Чисте місто» — ініціативу, яка мала би робити столицю кращою, але перетворилася на чергову схему. КП «Центр комунікації Києва» — структура, яка щороку отримує близько 13 мільйонів гривень на висвітлення діяльності влади. У штаті 45 людей, з яких торік 3 мільйони отримали у вигляді премій. А от «фронт робіт» вражає своєю… відсутністю. Мережа офісів «ВЦентрі Хаб» здебільшого стоїть порожньою, а розклад заходів виглядає як мінімум дивно — кілька тренінгів на тиждень і тиша.
Ще цікавіше стає, коли заглянути у тендери. Із 92 закупівель за два роки 65 — рекламні послуги. І тут на сцену виходить добре знайоме прізвище: Роман Пересунько та пов’язані з ним структури, які отримали майже 4 мільйони гривень міського бюджету. Без власної друкарні, але з вмінням вигравати конкурси після «зняття» конкурентів через дрібні документи.
А координують усю цю історію два добре відомі гравці столичної політики: Микола Поворозник та Валентин Мондрієвський. Першого вже називають спадкоємцем колишнього «смотрящого» за Києвом, другого пам’ятають за «золотою реконструкцією» фонтану та скандалами з Контрактовою площею. Обидва неодноразово світилися у ситуаціях, де поняття «етика» й «відповідальність» явно відходили на другий план.
Бюро економічної безпеки виявило понад 100 порушень у закупівлях лише за 2024 рік. Збитки — близько 8 мільярдів гривень. І поки ми збираємо донати на дрони та аптечки, хтось вважає, що головне зараз — красиві банери та піар-ролики.
Це не просто історія про неефективність. Це історія про те, як у столиці, під час війни, бюджет стає інструментом самопросування і заробітку для «своїх». І питання, яке залишаю відкритим: скільки ще мільйонів піде на рекламу, перш ніж ми побачимо реальні зміни?
