Журналісти антикорупційного проєкту викрили ймовірні схеми незаконної утилізації бурового шламу в різних регіонах України
У той час як країна пишається зростанням видобутку українського газу, під ногами громадян — токсична загроза. Журналісти СтопКору вирушили до полігонів і звалищ, куди зливають небезпечні відходи з буріння, аби дізнатися: хто й куди діває буровий шлам, і чому більшість цих об’єктів існують лише на папері. Відповіді — у журналістському розслідуванні Софії Куценко для СтопКору.
Минулого року група Нафтогаз прозвітувала про прибуток у 23 мільярди гривень. Для порівняння, у 2022-му показник був майже 80 мільярдів гривень збитків. За 10 місяців поточного року підприємства групи видобули понад 12,3 мільярда кубометрів українського газу. Видобуток вітчизняного газу та нафти б’є рекорди, і це дедалі частіше стає предметом гордості у новинах.
На перший погляд — успіх. Але за цими цифрами ховається інша реальність — мовчазна, але стрімка екологічна загроза. Йдеться про буровий шлам — небезпечні відходи, що залишаються після буріння свердловин. Як з’ясували журналісти СтопКору, у багатьох регіонах України шлам утилізують із грубими порушеннями: без очищення, без спеціальних полігонів, просто в полях або поруч із житлом.
Міжнародний досвід і українська реальність
На фото — типовий процес переробки бурових відходів, який використовують у багатьох країнах Європи та світу. Йдеться про рециклінг і повторне застосування.
Шлам проходить спеціальну обробку, після чого його використовують у будівництві: для виготовлення дорожніх покриттів або будівельних блоків. Такий підхід дозволяє не лише зменшити обсяг відходів, а й заощадити природні ресурси.
Це лише один із правильних методів поводження з буровим шламом. Серед інших — захоронення в контрольованих умовах, розповсюдження по землі за визначеними нормами, термічна обробка та повторне закачування у пласт. Усі ці способи чітко регулюються директивами Європейського Союзу, які вимагають безумовного дотримання технічних та екологічних норм.
За словами екологів, така система дозволяє значно знизити ризики для навколишнього середовища. Однак в Україні ситуація кардинально інша.
Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, зауважує:
"В Україні більшість сміттєзвалищ або давно вичерпали свій термін, або були з самого початку не пристосовані для розміщення на цій території не те що побутових відходів, не кажучи вже про інші відходи. І тому коли серед побутових відходів зливаються шлами, бурові розчини. Це призводить до забруднення грунтових вод, підземних вод."
Тобто в Україні шлам часто потрапляє просто до непридатних для цього звалищ, де змішується з побутовим сміттям, забруднюючи ґрунт і воду. І це лише верхівка айсберга.
Кам’янське: сміттєзвалище з допуском до небезпечних відходів
Одним із об’єктів, який має дозвіл Міндовкілля на утилізацію небезпечних відходів, є полігон у Кам’янському, що на Дніпропетровщині. Сюди, за офіційними даними, звозять відходи компанії "ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ", "ЕКОІНВЕСТГРУП" та комунального підприємства "КОМУНАЛЬНИК".
Та на практиці — це звичайне сміттєзвалище просто неба. Територія, на яку фурами регулярно вивантажують переважно побутові відходи. З повітря видно темні плями на землі — схоже, саме там вивантажували буровий шлам без жодної спеціальної обробки.
Полігон розташований не за межами міста, як вимагає закон, а безпосередньо на його території, поруч із приватними будинками. Журналісти СтопКору спробували з’ясувати, чим насправді займаються на цьому об'єкті. Спілкування з працівниками полігону не дало результату — ті наполягали, що сюди звозять виключно побутове сміття. За коментарем порадили звертатися до керівництва, але за вказаною адресою журналісти виявили лише покинуту будівлю.
Щоб дізнатися, на яких підставах небезпечні відходи опинилися на території міста, журналісти звернулися до Кам’янської міської ради. Та чиновники не пішли на контакт — натомість надали письмову відповідь.
"Звернень до департаменту від ТОВ „Екопром Енерджі Інвест" про надання згоди на розміщення обʼєктів управління відходами не надходило."
"КП КМР КОМУНАЛЬНИК" не зверталось із клопотанням про надання згоди на розміщення обʼєкта управління відходів на території Кам’янської міської територіальної громади."
"Кам’янською міською радою не виносилося рішення про надання згоди на розміщення на території громади обʼєкта відходів КП КМР „КОМУНАЛЬНИК"."
Це означає: офіційної згоди на утилізацію небезпечних відходів на цій території не давали. Та при цьому — шлам сюди продовжують звозити.
Полігон розміщений біля житлової забудови. Місцеві мешканці, з якими поспілкувалися журналісти СтопКору, кажуть: жити поряд із цим об'єктом — неможливо. Люди скаржаться на постійний сморід, проблеми зі здоров’ям і страх за своїх дітей.
Журналісти надіслали звернення до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, аби перевірити діяльність підприємства "КОМУНАЛЬНИК". І ось яку відповідь отримали:
"Станом на 10.02.2025 податкові зобовʼязання по екологічному податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обʼєктах підприємство не декларує і не сплачує, посилаючись на той факт, що в господарському віданні перебуває не полігон, а звалище. Вважаємо за необхідне включити до плану перевірок КП „Комунальник" з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України у діяльності підприємства."
Сумнівні полігони біляДніпра та у Бориспільському районі
Ще один об’єкт, на який журналісти СтопКору звернули увагу, розташований біля Дніпра. За документами, тут повинні утилізовувати буровий шлам. Відходи сюди звозить, зокрема, компанія ТОВ "СБТУ". Але на місці виявилось зовсім інше — невелика ділянка із вивіскою "прийом будівельного сміття".
З висоти пташиного польоту добре видно — на території справді є великі купи будівельного мотлоху. Водночас — поміж них помітно темні плями, які візуально нагадують буровий шлам. Це викликало підозру: чи знають про це місцеві мешканці?
Будинки розташовані всього за кілька сотень метрів від полігону. Перехожі, з якими спілкувалися журналісти, зізнаються — вперше чують про небезпечні відходи поруч із житлом. Громаду, як виявилося, ніхто не інформував і не питав дозволу.
На самій території журналістів зустрів начальник дільниці. На питання щодо утилізації шламу відповів:
Анатолій, начальник дільниці: "Шламів тут нема. Тут будівельні відходи. Це зноси будівництва, виборка котлованів, асфальт. А я даже не знаю, що таке при видобуванню газу шлам, що воно таке."
Посадовець пояснив, що на місці відбувається реконструкція балки, яку засипають будівельним сміттям. Аби довести, що тут усе законно, приніс дозиметр і заявив:
"Я просто показую, що у нас тут все контролюється. Якби ви з таким приїхали, то побачили б таке."
Втім, навіщо на звичайному майданчику для будівельних відходів — дозиметр? Це питання залишилось без відповіді. Директор переконував, що при в’їзді перевіряють кожну фуру та документи, однак журналістам жодних паперів так і не показали. На запит, надісланий до компанії "СБТУ", відповідь не надійшла.
Ще одна локація — усього за кілометр від одного з населених пунктів Бориспільського району. Там розташоване велике сміттєзвалище, яке має дозвіл на утилізацію бурового шламу. Відходи сюди звозить ТОВ "ЕКО-ЕНЕРГОПРОМ".
З дрона видно: територія полігону активно експлуатується. Журналістам вдалося зафіксувати фуру, яка вивантажувала відходи. Але ані обладнання, ані спеціальних резервуарів тут немає — сміття просто лежить під відкритим небом.
На в'їзді — табличка "Приватна територія". Вказано, що проїзд та зйомка заборонені. Проте жодного шлагбаума чи охорони на місці не було, тому знімальна група пройшла всередину, щоб подивитись, що насправді знаходиться за парканом.
Те, що побачили журналісти, шокувало: гори сміття під відкритим небом, без будь-якої інфраструктури для роботи з небезпечними відходами. Людей на території не було. Але за свіжими слідами на землі було очевидно: фури приїжджають сюди регулярно.
Незабаром до журналістів під’їхав чоловік на велосипеді. Представився охоронцем і сказав що сміттєзвалище давно не працює. І тим паче, жодних небезпечних відходів не приймає.
Втім, те, що журналісти бачили з дрона — свіже вивантаження сміття — суперечить його словам.
Смирнівка: токсичний осередок усередині громади
Ці кадри схожі на фрагменти з фільму жахів, але це реальність — полігон у селі Смирнівка на Харківщині. Саме сюди, за словами місцевих жителів, звозять небезпечні відходи з усієї України. І не лише буровий шлам, а й навіть радіоактивні речовини.
Журналісти СтопКору поспілкувалися з мешканцями, які роками живуть поруч із цим об’єктом. Люди стверджують: полігон труїть їхнє життя. Гори невідомих відходів лежать просто неба, змішані між собою, без жодних ознак контролю або ізоляції. І це — вочевидь порушення закону.
Офіційно це — легальний полігон для утилізації небезпечних відходів. Але насправді, кажуть місцеві, тут ніхто не дотримується екологічних чи санітарних норм. Те, що коїться на території, видно неозброєним оком: суцільний хаос, антисанітарія, відсутність елементарної інфраструктури.
Журналісти спробували поспілкуватись із працівниками полігону. Однак ті, побачивши камери, одразу зникли. Коментувати ситуацію на об'єкті ніхто не захотів. Але мовчати, коли поряд із житлом систематично порушуються всі екологічні норми, не можна.
Команда СтопКору вирішила самостійно взяти зразки підозрілої речовини, яку виявили на території, та передати їх на експертизу. Результати аналізу будуть оприлюднені в наступній частині розслідування.
Також журналісти поїхали до Лозівської територіальної громади, аби отримати офіційні коментарі місцевої влади щодо функціонування полігону. Проте й там представники влади відмовились від спілкування.
Кременчук і полігони-примари: дозволи є, а підприємств немає
У Кременчуці, на полігоні поблизу міського сміттєзвалища, буровий шлам утилізує компанія "ЕКОФОРС". З дрона журналісти СтопКору зафіксували резервуари з характерними речовинами, схожими на небезпечні відходи. Команда вирішила перевірити, що відбувається всередині об’єкта.
На території — жодної людини. Вирушивши на сусіднє комунальне сміттєзвалище, журналісти поспілкувались з працівниками, які запевнили: до "ЕКОФОРС" не мають жодного стосунку.
Попри це, компанія має чинний дозвіл Міндовкілля на утилізацію небезпечних відходів саме на цій локації. Тож журналісти звернулись до Кременчуцької міської ради, аби дізнатися, чи надавалась згода на розміщення об'єкта управління відходами на території громади.
Фрагмент з офіційної відповіді: "Протягом 2022–2025 років звернень щодо розміщення нових об'єктів управління відходами на території Кременчуцької міської територіальної громади не надходило.ТОВ "ЕКОФОРС" із клопотанням про надання згоди не зверталося."
Тобто жодної офіційної згоди на діяльність у Кременчуці компанія не отримувала. Проте фактично працює. Це піднімає питання: як в Україні можна легально отримати дозвіл на утилізацію небезпечних відходів — і залишитись поза увагою місцевої влади?
Журналісти вийшли на слід документа з переліком компаній, які мають дозволи на утилізацію бурового шламу. У процесі перевірки виявилося, що частина з них існує лише на папері. Об'єкти, зазначені у документах як полігони, насправді виявилися порожніми або й узагалі — відсутніми.
Один із таких прикладів — Броварський район. За офіційною інформацією, тут розташований полігон компанії "ВТОРМАГ". Але на місці — стихійне сміттєзвалище. Де насправді утилізуються небезпечні відходи — невідомо.
Аналогічна ситуація — з компанією "В-ПЛАСТ". За документами, підприємство має об’єкт для утилізації. Проте за вказаною адресою журналісти виявили покинуту будівлю. Місцеві кажуть: раніше це було професійно-технічне училище. Ніякого полігону поруч ніколи не існувало.
Журналісти надіслали інформаційні запити до Кременчуцької міськради, щоби з'ясувати, де фактично здійснює діяльність ТОВ "В-ПЛАСТ". Однак відповіді так і не отримали.
Два подібні об’єкти-примари виявили й у Вінниці. Зокрема, ангар у промзоні, який формально належить ТОВ "ВІНЕКОРЕСУРС". Згідно з офіційними дозволами, тут мали б утилізувати буровий шлам. Але на момент приїзду знімальної групи — жодного працівника, обладнання чи ознак діяльності.
Така ж ситуація — із компаніями "ЕКО-СИЛА" та "СП-КАПИТАЛЛ", які за даними Міндовкілля, працюють на одній території. Проте ця територія виглядає як звичайна промзона, без натяку на спеціалізовану інфраструктуру для утилізації небезпечних відходів.
Попри відсутність елементарних умов, усі ці фірми мають чинні дозволи від державного органу.
Журналісти СтопКору звернулись до всіх компаній, що мають ліцензії на утилізацію бурового шламу, з проханням організувати знімальній групі екскурсію на об’єкти, надати підтвердні документи і прокоментувати ситуацію. Жодна з фірм не відповіла.
ВІТАБУД — рідкісний виняток у морі порушень
Серед усіх відвіданих журналістами СтопКору об’єктів, лише один полігон справді виглядав як такий, що відповідає законодавчим та екологічним нормам. Йдеться про майданчик, розташований на території Пришибської сільської громади Кременчуцького району. Саме сюди звозить буровий шлам компанія ТОВ "ВІТАБУД".
На відміну від більшості інших об’єктів, ця ділянка була обладнана згідно з вимогами: гідроізоляційне покриття, спеціальна техніка, контроль на кожному етапі. З дрона добре видно — це не стихійне звалище і не порожній ангар. Це діючий комплекс з усім необхідним для безпечного поводження з відходами.
Журналісти намагалися поспілкуватись із працівниками підприємства, але ті без дозволу керівника коментувати не стали. Тому знімальна група зв’язалась із технічним директором компанії.
Олександр Поправко, технічний директор ТОВ "ВІТАБУД", пояснив: "У нас є накопичувач, який вміщує 250 тисяч метрів кубічних, він покритий гідромембраною. Маємо змішувальну установку, маємо ваги, якими замірюємо скільки відходів до нас приїхало."
За його словами, весь процес — від надходження відходів до їх остаточного знешкодження — відбувається під контролем. Компанія має всі необхідні дозволи, сертифікати та обладнання, а саму технологію обробки розробляли, орієнтуючись на досвід американських партнерів.
Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, наголошує: "Хоч одна краплина не має потрапити в навколишнє середовище на ділянках і на майданчиках, де видобуваються вуглеводні. Вся ця територія вкрита спеціальними матеріалами."
На тлі численних порушень, виявлених на інших підприємствах, досвід "ВІТАБУД" виглядає як зразок того, якою має бути утилізація бурового шламу в Україні. Проте — це виняток, а не правило.
Нафтогаз, судові позови і шлях до екологічної катастрофи
Група Нафтогаз залишається одним із ключових гравців на ринку видобутку в Україні. У першому півріччі 2024 року "Укргазвидобування" та "Укрнафта" видобули понад 7 мільярдів кубометрів газу — це на 8% більше, ніж торік. Компанія також досягла найвищого добового показника з грудня 2018 року.
Попри ці досягнення, саме на цю структуру подекуди скаржаться екоактивісти. Причина — неналежна утилізація бурового шламу.
"Були навіть випадки, коли ці відходи буріння потрапляли на рельєф. Їх просто зливали на рельєф без будь-яких захисних споруд", — зазначає Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги.
Журналісти СтопКору вирушили на Харківщину, щоби побачити ситуацію на місці. Проте до об’єкта не дістались — машина застрягла просто посеред лісу. На допомогу несподівано прийшла фура, яка прямувала зі скважин. За кермом були працівники Нафтогазу. Вони підтвердили: у цій місцевості справді бурять газові свердловини.
Однак де саме утилізовують відходи — невідомо. Хоча офіційно ця локація має статус полігону для утилізації, з повітря зафіксували лише бурові установки.
Видобуток власного газу та нафти — справді важливий крок для України. Але проблема з утилізацією бурового шламу стрімко поглиблюється. Якщо держава і далі ігноруватиме ці порушення, екологічні наслідки можуть виявитися критичними.
У другій частині журналістського розслідування команда СтопКору оприлюднить результати експертизи зразків та покаже нові схеми утилізації бурового шламу в Україні.
