Детройт Пістонс
Результати минулого сезону : 15 місце, 17-65.
Зміни в ростері :
Прийшли - Маркус Сессер (25 пік), Монте Морріс, Джо Харріс, Аусар Томпсон (5 пік).
Залишились - Кілліан Хейс, Алек Буркс, Джейден Айві, Боян Богдановіч, Айзея Ліверс, Айзея Стюарт, Марвін Беглі, Джеймс Вайсмен, Джейлен Дюрен.
Минулого сезону Пістонс були найгіршим колективом НБА. Передусім, причиною цьому стала рання травма і виліт до закінчення сезону Кейда Каннінгема, найкращого гравця команди. Також сюди можна було б записати і останні потуги на тренерському містку від Двейна Кейсі, який як тренер хороший, в сезоні 2017/18 вигравав нагороду "Тренер Року", але який ніколи не відзначався розвитком молодих гравців.
На його місце, влітку, Детройт підписали Монті Вільямса. На останньому місці праці, в Фініксі, Вільямс себе зарекомендував як класний фахівець, який може не тільки давати результат, а паралельно розвивати молодих гравців! Саме ці два фактори, в принципі, є чи не найважливішими для Пістонс! І зі здоровим Кейдом, повноцінним сезоном, не у одного мене є відчуття, що в Детройті може зародитись щось особливе вже з наступного сезону.
Особисто я прискіпливо спостерігатиму за змаганням та вибором центрового майбутнього, як і в цілому, за ротацією бігменів. Минулого сезону, Пістонс були 27 в Лізі за кількістю блоків. Та 26 за кількістю підбирань на своєму щиті.
А також за Аусаром Томпсоном. Аусар - 20ти річний 6'7 вінг з 7ми футовим розмахом рук. На пару з братом він є чи не найатлетичнішим, як серед новачків, так і в цілому серед всіх гравців Ліги. Універсальний, таке враження, що може практично все! Він швидкий, добре обороняється. Його важко зупинити під час прориву під кільце. Також він доволі хороший пасуючий, який добре бачить паркет та приймає правильні рішення. Як мінімум на тому рівні, коли суперники знають про його загрозу плеймейкінгу і від них слід очікувати відповідних дій. Над чим йому доведеться попрацювати - це над кидком з дальньої дистанції.
Джокер сезону : Кейд Каннінгем
Заново вигадувати велосипед не буду. Від Кейда в сучасному Детройті залежатиме все. Особисто я очікую, що наступний сезон стане для нього проривним. Він точно боротиметься за нагороду "Кращому прогресуючому" гравцеві. Як мінімум таким бачу його я. Чому може посприяти прихід Монті Вільямса, за каденції якого Девін Букер перетворився з просто хорошого гравця, що набивав статистику, у одного з кращих гравців Ліги на обох ділянках паркету.
Прогноз : 14 місце Сходу.
Чикаго Булз
Результати минулого сезону : 10 місце, 40-42.
Зміни в ростері :
Прийшли - Джевон Картер, Торі Крейг.
Залишились - Алекс Карузо, Кобі Вайт, Айо Досунму, Зак Лавін, Демар Дерозан, Деррік Джонс, Патрік Вільямс, Андре Драммонд, Нікола Вучевіч.
Чикаго є другим колективому Сходу, якого б я перед сезоном помітив "*". Себто клуб, який якщо не перебуває на межі переходу в перебудову, то як мінімум для якого, перехід в перебудову є очікуваним та логічним кроком, якому не варто противитись. Експеримент з Лавіном, Дерозаном, Вучевічем та Болом на жаль зазнав краху. Передусім через травму Лонзо, якому загрожує передчасне завершення кар'єри. А у його теоретичного повернення нема термінів від слова взагалі. Утримувати склад без свого основного розігруючого та чи не найкращого оборонця серед гардів у Лізі, сенсу, особисто для себе, я не бачу. Нікола Вучевіч, дещо іронічно зазначив, що цей сезон може стати для нинішнього Чикаго своєрідним "Останнім Танцем".
Тим не менше, навіть якщо Чикаго не наважаться на перебудову, влітку вони здійснили декілька кроків, які свідчать про те, що сяк-так цей френчайз та боротиметься. Так, з Ніколою Вучевічем Чикаго продовжили контракт, 60/3. Центровому, нагадаю, скоро 33. Як на мене, організація пішла на подібний крок швидше з метою утримати ассет і ймовірно поміняти його в найближчому майбутньому.
Перед продовженням контракту стоїть Патрік Вільямс. У якого цей сезон останній по угоді новачка. Минулого сезону, у нього була найкраща оборона проти суперників в ізоляції, мінімум 100 володінь (Ембіід був другим). Що в якійсь мірі говорить про важливість Патріка для Булз. З Кобі Вайтом Чикаго влітку продовжили угоду, на комфортних для френчайзу 36/3. Як і з Айо Досунму, 21/3.
Те, що підписали Джевона Картера на 19,5/3 та Торі Крейга на 5/2, можна також розцінювати як крок, ближче до боротьби. Але угоди з адекватним розміром зарплатні та тривалості, може свідчити і про те, що якщо клубу поступить правильна пропозиція, Булз її приймуть. Те саме можна сказати і про Алекса Карузо, до якого, минулого сезону, проявляли інтерес одразу декілька колективів.
Про Зака Лавіна, як такого, писати нічого. Як на мене у найближчі роки він повторить долю Бредлі Біла. Знову ж таки за умови, що Чикаго оцінять всі плюси та мінуси теперішнього ростеру, приймуть остаточне рішення про "перезавантаження" і одним махом розвантажать платіжку на понад сотню мільйонів доларів!
Джокер сезону : Демар Дерозан
У Дерозана після цього сезону закінчується контракт. Як на мене, саме він на пару з Вучевічем є найімовірнішими претендентами "на вихід". Але на відміну від чорногорського центрового, Демар все ще може стати ласим шматочком, який теоретично зможе підсилити якийсь контендер, ще й на збігаючому контракті.
Прогноз : 9 місце Сходу.
Індіана Пейсерс
Результати минулого сезону : 12 місце, 35-47.
Зміни в ростері :
Прийшли - Брюс Браун, Обі Топпін, Джарес Вокер (8 пік).
Залишились - Тайріс Халібертон, ТіДжей Макконел, Ендрю Нембхард, Аарон Нейсміт, Бенедикт Матурін, Бадді Хілд, Джейлен Сміт, Джордан Нвора, Айзея Джексон, Майлз Тернер, Даніель Тайс.
Піду від найгіршого. У Індіани доволі слабка ротація центрових. Мало того, їх номінальний центровий Тернер, не сказати, що сильно здоровий, часто любить ламатись. Також він доволі слабкий підбираючий. Та й в цілому, це було проблемою для минулорічних Пейсерс. За даним ігровим аспектом, вони посідали 24 сходинку в Лізі, за кількістю підбирань та кількістю підбирань на своєму щиті. Але, за рахунок потуг того ж таки Теренера, вони були 2 в Лізі за кількістю блоків. Слабка оборона конвертувалась у 5 найгірший оборонний рейтинг в Лізі (117,1), залишивши позаду Детройт, Портленд, Х'юстон та Сан-Антоніо. Паршива компанія, скажу відверто.
Розуміючи дану проблему, влітку, менеджмент кинув всі сили на те, щоб хоча б якось залатати діри в захисті. Успішно чи ні - покаже час. Але, з Драфту прийшов Джарес Вокер. Просто 6'8 монстр, динамо, з розмахом рук 7'3. Людина, у якої десь під майкою захований якщо не генератор, то як мінімум якийсь еко флоу. За тілобудовою, найкраще розвинений новачок цьогорічного Драфту. Він хороший як самостійна одиниця в атаці, так і в обороні.
Також прийшли Брюс Браун та Обі Топпін. Топпіна виміняли практично за безцінь з Нью-Йорку. Особисто я не є великим шанувальником даного гравця, втім розумію та допускаю, що за сприятливих умов в Індіані він зможе розквітнути. Браун виграв з Наггетс чемпіонство. Дехто скаже, що переплатили, давши зарплатню 45/2. Але, так як другий сезон - опція команди, я гадаю це дуже чудова угода! Браун додасть досвід та чемпіонський характер цій молодій команді, а також гру в обороні. Особливо в беккорті.
З Бадді Хілдом наче домовились про те, що йому шукатимуть нову команду. Шкода, оскільки я сподівався, що вони спробують таки зігратись оновленим ростером. А один з найкращих шутерів сучасності міг би та й пригодитись.
В цілому, Пейсерс виглядають багатообіцяюче! Не хочу наврочити, тьфу-тьфу. Втім потрібно розуміти, що для того, щоб колектив Карлайла показав свій максимум, основні гравці повинні бути здоровими. Минулого сезону Халі пропустив 26 матчів, Тернер 20. Для того, щоб претендувати на потрапляння в плей-оф, їм потрібно зіграти у 70+ матчах. Обом.
Джокер сезону : Тайріз Халібертон
Прогнозую, що він стане найкращим асистентом Ліги в наступному сезоні! Та й в цілому, гучно заявить про себе. Побореться за нагороду "Кращому Прогресуючому", вийде на якісно новий для себе рівень.
Прогноз : 7 місце Сходу.
Клівленд Кавальєрс
Результати минулого сезону : 4 місце, 51-31.
Зміни в ростері :
Прийшли - Тай Джером, Макс Струс, Джордж Ньянг, Емоні Бейтс (49 пік).
Залишились - Даріус Гарленд, Донован Мітчел, Сем Мерріл, Каріс Лаверт, Айзек Окоро, Дін Вейд, Айзея Моблі, Джарретт Аллен, Еван Моблі.
У Клівленді, причин для ранньої паніки нема.. поки що. Втім у менеджменту повинна була появитись обережна тривожність. Особливо на фоні виступу в минулому плей-оф.
По-перше - підкачали бігмени клубу. Аленн, з його 25 мільйонним контрактом, та Еван Моблі, один з найперспективніших молодих гравців Ліги незалежно від позиції, були втоптані в багно самотнім Мітчелом Робінсоном, який в серії проти Кавс підхопив "синдром імені Кевона Луні", граючи на щитах наче реінкарнація Хакіма Оладжувона. Самотужки забираючи 18,1% підбирань в атаці, проти 17,3% підбирань в обороні від Моблі та 11,4% підбирань в обороні від Аллена.
По-друге - підкачали зіркові гарди команди. Мітчел провів одну з найжахливіших серій плей-оф в своїй кар'єрі. Набирав 23 очка при 43% влучань з поля та 29% з-за дуги. І це на контрасті з найкращим регулярним сезоном в кар'єрі, в якому "Павук" набирав 28 очок при 48% влучань з поля та 39% з-за дуги та оновив свій персональний рекорд результативності, в поєдинку проти Чикаго набравши 71 очко. Гарленд виглядав блідою (як гівно) тінню самого себе. Чого тільки вартий матч №3 серії, в якому розігруючий набрав 10 очок при 4/21 влучань з поля, 1/7 з-за дуги.
Окрім зіркових гравців, у нового Клівленду доволі чітко простежується проблема на позиції легкого форварда. А якщо конкретно - форварда з дальним кидком. Влітку, Кавс зробили одразу декілька спроб її виправити. Вони підписали контракти з Максом Струсом (64/4) та Джорджем Ньянгом (25,5/3).
Ньянг останні 5 сезонів являвся одним з топових шутерів Ліги - 41% трьошок при 4 спробах. Втім, розглядати його як гравця стартової п'ятірки я б не став. Скоріше це підсилення лавки та в цілому опції з-за дуги. У Струса також, за останні 2 сезони 38% влучань з-за дуги при майже 7 спробах в середньому за гру. Але і його не можна назвати якісним легким форвардом, оскільки Струс більше тяжіє до гарда, як мінімум своїми розмірами. Я б скоріше назвав його апгрейдом на роль Каріса Лаверта - менш вибагливого до гри з м'ячем гравця, який краще обороняється та загрожує з дальної дистанції. З Лавертом Кавс також продовжили співпрацю, але на більш адекватний контракт розміром 32/2.
На Драфті вони обрали Емоні Бейтса, такий собі "лакі пік" - якщо залетить, то нормально. Якщо ні, не страшно, адже 49 пік. Про нього я неоднократно писав, як до Драфту так і під час Літньої Ліги. Дуже талановитий гравець але з певними обмеженостями. По-перше - занадто худий, легкий. Вага всього 77 кг, що для НБА в якійсь мірі смішно. По-друге має проблеми з дисципліною. По-третє має пробелми з ігровими компонентами, особливо у обороні, прийнятті рішень, вибірки кидків.
Джокер сезону : Еван Моблі
В залежності від того як проведе наступний сезон Моблі і чи навчився він чогось нового, вибудовуватиметься подальший вектор розвитку френчайзу. В першу чергу мова йде про атаку, в тому числі кидок з-за дуги. Якщо він не появиться, потрібно буде дивитись в сторону Аллена та його обміну і використання Моблі як центрового. Але головною чеснотою Евана є гра в обороні, завдяки якій, Клівленд посів 1 місце Ліги за показником оборонного рейтингу, в минулому сезоні, а також 2 місце за показником нет рейтингу.
Прогрес Моблі також впливатиме і на майбутнє Донована Мітчела, який, за інформацією різноманітних інсайдерів, не дуже то й поспішає перепідписувати контракт з Клівлендом. На сезон 2025/26 у нього опція гравця. Тому, у Кавс залишилось не так багато часу на те, щоб привести колектив до пуття. Інакше, якщо Мітчел не змінить свою думку, доведеться з ним прощатись.
Прогноз : 5 місце Сходу.
Мілуокі Бакс
Результати минулого сезону : 1 місце, 58-24.
Зміни в ростері :
Прийшли - Деміен Ліллард, Камерон Пейн, Малік Бізлі, Робін Лопез.
Залишились - Маржон Бішамп, Пет Коннотон, Кріс Міддлтон, Джей Краудер, Боббі Портіс, Янніс Антетокумпо, Брук Лопез.
В кінці вересня Мілуокі сколихнули баскетбольний світ обміном не кого-небудь, а самого Деміена Лілларда! Це їм коштувало Джру Холідея, Грейсона Аллена, одного піку першого раунду 2029 року та два першораундові пік-свапи 2028 та 2030 років! Хто б там що не говорив, але Мілуокі виграли цей обмін. Як мінімум станом на зараз. Вони покращили свої шанси на титул. В загальному перетворивши дуже хорошого, зіркового гравця в суперзірку.
Так, віддавши при цьому всі залишки піків та, можна так сказати, свого майбутнього. Втім, як на мене, після такого кроку має послідувати хід від Янніса, який повинен був би перепідписатись з Бакс. Що пом'якшить гіркоту втрати піків. Адже він наголошував на тому, що допоки не побачить сигналів від френчайзу стосовно боротьби за чемпіонство, рівня залученості, доти не думатиме про продовження. Підписання ж Лілларда - це максимум, який могли витиснути Бакс. І доволі серйозний максимум. Чекаємо на рішення грека.
Коли мова заходить саме за втрату Холідея, основним і чи не єдиним акцентом в цій ситуації стає гра в обороні. Чи погоджуюсь я з тим, що Джру кращий захисник ніж Дейм? Так. Чи матиме це на стільки радикальний вплив? Ні.
Звісно, оборонні навички Холідея, у вакуумі, стали б Бакс у пригоді. Але, серед прямих конкурентів Мілуокі по Конференції, найкращими гравцями є переважно форварди та бігмени. Ембіід, Адебайо, Тейтум, Браун, Батлер. В минулому плей-оф ми бачили, що Джиммі зробив з меншим від себе Джру. В обороні, Холідей практично нічого не міг йому зробити.
Натомість, Бакс пожертвувавши одним аспектом (хоч і дуже важливим), додали набагато більше інших аспектів. У гонитві за талантом - додали талант. І не просто талант, а кращого гравця. Кращого розігруючого, кращого асистента, кращого скорера, кращого шутера, кращого гравця в клатчі. Наявність такого гравця як Ліллард відкриває перед Бакс набагато більше можливостей в атаці, порівняно з тими, котрі давала присутність Холідея в обороні. Тим паче ми говоримо про Мілуокі, котрі мають Янніса, Лопеза - одних з найкращих оборонців Ліги.
Прихід Лілларда вирішить таку важливу та болючу для Бакс дилему як "закриваючий", або "клатчер". Людина, котра у вирішальний момент гри бере м'яч у свої руки та робить різницю на користь власної команди. Чи має Ліллард подібну репутацію та необхідні для цього навички? Щеб пак! Чи був таким Холідей? Ні. Янніс таким не був, не є і тепер йому точно не потрібно буде бути тим самим "клатчером", що грає в "гарячу картоплю" з партнерами. Мовчу і про "two-men-game" між Яннісом та Ліллардом і те, як вона може повпливати на гру Бакс.
Також я сподіваюсь на те, що з приходом Едріена Гріфіна на посаду керманича Бакс, він більше залучатиме Янніса в обороні проти більш мобільних гравців суперників. Таких як Тейтума, Батлера. Оскільки Буденхольцер використовував Антетокумпо більше як стаціонарну опцію проти більших гравців.
Ну і на останок, Мілуокі підписали вільними агентами Кемерона Пейна та Маліка Бізлі. Які стануть свого роду заміною для Джевона Картера та Грейсона Аллена. Тому навіть в плані глибини ротації, Мілуокі практично нічого не втратили. Тоді як в плані зіркової сили як і в цілому сили, лише придбали.
Джокер сезону : Кріс Міддлтон
Прихід Лілларда однозначно полегшить життя для Кріса, в дуже багатьох аспектах гри. Передусім в клатчі, адже саме Міддлтон виконував роль "першої скрипки" "оленів" в кінцівках гри. Також з приходом Дейма в атаці Бакс появиться більше простору, що в свою чергу надасть тому ж таки Міддтону більше шансів для відкритих кидків, з-за дуги. А в цих аспектах він летальний. Головне, щоб не підкачало здоров'я. Без здорового Кріса, чемпіонство Мілуокі не світить.
Попри підсилення Селтікс, особисто я вважаю, що саме Мілуокі є найсильнішим колективом Сходу. Зовсім трішки, але все таки Бакс. І саме вони, якщо й не виграють регулярку, то представлятимуть Схід у Фіналі НБА.
Прогноз : 1 місце Сходу.
pics from : nba.com
