Сонячне проміння світить у вікно,
Та немає радості на душі давно.
Бо моя країна бореться за всіх,
Проти тої сили,що лякала світ.
Злість тече по венах,що в такі часи,
Люди наживаються на чужім житті.
Як же ви не можете істини збагнуть
Гроші що ви вкрали, совість не спасуть.
Втратили підтримку ви своїх ідей,
Робите сафарі по вилову людей.
І по телевізору кожен час брехня,
Між людей ненависть сіють їх слова .
В темні дні лютневі, як прийшла війна,
Люди об'єднались стали як стіна.
Пробудилась нація, за свою землю,
А її продати хочуть куркулю.
Гарно так розказують що із нами світ,
Кланяємось,просимо гроші і ленд-ліз.
А свої заводи знищено давно,
Всі стоять розвалені як в страшнім кіно.
Гроші по карманах,дорогі авто,
І мандат в кармані, щоб прикрити зло.
Смішно і згадати як клялися ви,
Що ви самі чесні,бідні як щури.
Вам народ довірив, владу і життя,
А ви до кормушки і гуляй душа.
Тільки кровні гроші вас не захистять,
Будете ви в муках старість зустрічать.
Верещако Сергій.
