Ця історія не про «попросити грошей» або «пожалітися», вона вам подумати та зробити певні висновки. Історія про те, чому я заморожую активний розвиток сайту.
Сайт manifest.in.ua в задумі своєму розв'язував ключову задачу — давав зрозуміти, що український ютуб існує. Зараз в цьому вже ні у кого немає сумнівів. І це чудово!
Так, додатково ми могли подивитися на популярні ніші, та порівняти канали, але це — другорядне.
Що змінилося? Багато чого. Каталог зріс з 700 каналів до 10 тисяч, а сайт отримав дві ітерації дизайну.
Що по бюджету? Ну з 30$ на початку ми дійшли аж до 140$ щомісячної підтримки донаторів.
До речі, а чому так? Все просто, користь яку надає цей сайт дуже важко порахувати, і людей які зацікавлені в його розвитку можна перерахувати по пальцях рук. Це банальна реальність.
Основний ресурс — мій ентузіазм, і ентузіазм інших людей які допомагали нам періодами. І цей ресурс не вічний.
У нас було кілька ідей і пропозицій, як можна монетизувати проєкт, я вів переговори.
Але все це не здатне покрити оплату трьох дорослих людей якім треба їсти: дизайнера, програміста і редактора.
Це 2000-3000$ доларів щомісяця. Яких ніколи не буде.
Для ясності, робота над маніфестом, принесла: розхитані нерви, конфлікти, погрози, ворогів, фейки, злиття даних, погрози близьким.
А заробив я менше ніж на відео про Спартака. Насправді всі ми працюємо в мінус.
Моя дитяча позиція: роби добро і воно повернеться — повна дурня.
Та чи закривається рейтинг? Ні. Ми переходимо на пасивну підтримку. У нас є кілька промо та трошки патреонів, щоб оплатити додавання нових каналів та латання дірок.
Команду каналу та соціалок, продовжить роботу незалежно (як останній рік).
А я сконцентруюся на Академії.
Чи шкодую про створення рейтингу? Точно ні.
Чи робив я все неправильно? Абсолютно точно так.
Я вигадав багато і намагався так покращити продукт. Але непродумана комерційна складова привела все у глухий кут. Не робіть так.
Ну і дякую, що робите український ютуб ❤️.
