Ура! Мене можна привітати – у ютуб каналу UKR story перша річниця. Так, самому проєкту майже 4 роки, але більшість з вас знає мене саме завдяки озвучкам та іншим відео на каналі. І як невеличкий підсумок моєї роботи, сьогодні поговоримо про озвучки оповідань.
В телеграм каналі я просила проголосувати підписників за своє улюблене аудіо. І в нас вийшов такий топ:
«Пацієнт 1095», «Танті» (збірка оповідань «Жахи реальності», авторка Софія Коновалова), «Кінотеатр просто неба» (збірник оповідань «Присмеркові оповідки», автор Andy Friday), «Вільні сни» (авторка Світлана Молчан), «Ніжне м’ясо кролика» (автор Ігор Тхаревський), «Маленький Кікімор» (автор Кайола й одне з небагатьох, котрих немає на Аркуші) – отримали однакову кількість голосів й займають умовне перше місце.
«Осіння фотографія» (автор Андрій Любка), «Трансплантація» (збірник оповідань «Жахи реальності», авторка Софія Коновалова), «Плюшевий крадій» (автор DeadNeko), «Істота в дзеркалі» (авторка Polska kotka), «Парк Слави» (збірник оповідань «Присмеркові оповідки», автор Andy Friday), «Мова має значення» (збірник оповідок «100 Мініатюр», автор Сергій Бараєв), «Відьмин дар» (авторка Катерина Тішенська), «Похорон» (авторка Зенгін Грід), «Гра з демоном» (автор Влад Муха) – також набрали однакову кількість голосів, й займають друге місце.
Навіть був голос за те, що жодна не сподобалася й це теж нормально. Звісно, робіт насправді набагато більше, але за інші не проголосував ніхто, на жаль. До речі, ознайомитися з повним списком ви можете тут. Особисто я люблю всі свої роботи, бо в кожній озвучці було щось унікальне. Якісь прикольні звуки, які вдалося записати, загальний стиль як аудіо, так і відео, атмосфера тощо.
Далі переходимо до особистих номінації. Тобто, виділю озвучки за своїми вподобаннями та думками. Якщо у вас інша думка з приводу цього – запрошую у коментарі. Залюбки їх почитаю.
«Найперша озвучка» - оповідання «Осіння фотографія». З цього все почалося. Фан-факт. Перший допис в телеграм каналі це збірник оповідань «Кілер» Андрія Любки, де і є твір про цю фотографію. Тому вибір для початку був очевидним.
«Перше оповідання з Друкарні» - оповідання «Параноя», автора Viva la Kuki. Воно насправді доволі цікаве. І шкода, що не так багато уваги йому було приділено.
«Перше оповідання з Аркуша» - тут відразу двоє: «Плюшевий крадій» (автор DeadNeko) та «Істота в дзеркалі» (авторка Polska kotka). І хоча я познайомилася з цими авторами на Друкарні, але саме вони привели мене на Аркуш, за що вельми вдячна. А DeadNeko можна подякувати і за перший донат та за неймовірну підтримку моєї творчості.
«Найперший збірник» - збірник оповідань «Жахи реальності» авторки Софії Коновалової. Тут, в принципі, все сказано. Це неймовірна авторка та художниця, яка також мене підтримує за що вельми вдячна.
«Перший автор, що сам запропонував мені озвучити його оповідання» - оповідання «Ніжне м’ясо кролика» автора Ігоря Тхаревського. Як би ви могли бачити моє лице в цей момент... Стільки емоцій – мотивація, захоплення, тривожність, недовіра – все одночасно. Сюди можна також додати твір «Істота в дзеркалі» авторки Polska kotka, хоча не сама авторка до мене звернулася, а її друг.
Так, з «найпершими» ми закінчили. Переходимо до більш цікавих номінацій.
«Найбільш атмосферний твір» - мініатюра «Шепіт» авторки Ольги Алінькової. Як написав один з коментаторів, «вийшов прямо радіоспектакль». І це не далеко від істини. Жодного ембієнту, лише атмосферні звуки оточення.
«Історія канібалів» - тут відразу два оповідання: «Автостопщик» (авторка Мія Релідж) та «Пацієнт 1095» (авторка Софія Коновалова). Яка більш лячна? Складне питання. Бо обидві історії жахають, але по різному.
«Найскладніше відео» - оповідання «Сутність» автора Дем'яна Лісового. Боже, скільки я промучалася з ним… Але результат, хоч і не ідеальний, але мені сподобався.
«Найдивніше знайомство з автором» - оповідання «Кінотеатр просто неба» автора Andy Friday. Тут вийшло так – я знайшла цього автора на Друкарні. Написала спочатку в коментарях «чи можна озвучити оповідання», а потім побачила, що в нього є телеграм канал. Вирішила, що треба підписатися, щоб не загубити. Але, як виявилося потім, канал на той момент був закритого типу. В особисті мені написав Andy Friday – «а як так вийшло?», і з цього почалося наше спілкування. За це я вдячна долі. Бо твори цього пана мені дуже подобаються, особливо за словесним стилем автора. Також хочу подякувати Andy Friday за підтримку каналу. Він слухає та коментує майже кожну мою роботу – а це неоціненно.
«Найбільш некомфортний звук» - оповідання «Трансплантація» авторки Софії Коновалової. Звук писку, який я використала тут – дійсно максимально некомфортний та болючий, але він дозволив занурити слухачів у стан героя, тому свою задачу виконав.
«Гарне темне фентезі» - мініатюра «Цвірінь!» авторки Оро Хассе. Це дійсно добре прописана історія з несподіваним фіналом.
«Історія з перчинкою» - знову двоє номінантів. І обидва від Влада Мухи: «Літклуб "Диявол би плакав"» та «Гра з демоном». В обох є 18+ моменти. Не знаю чи вийшли вони «гарячими» в моїй озвучці. Це тільки вам судити.
«Найбільш некомфортна історія» - оповідання «Танті» авторки Софії Коновалової. Це історія про неадекватного клоуна та жертв над якими він знущається. А кінцівка вас точно здивує.
«Найстрашніша історія» - оповідання «Любов Матері», автора Антона Козлова. Я довго думала, що можна сюди поставити. Бо на мою думку, страшних історій серед тих, котрі озвучила, вистачає. Просто вони лякають по різному. Ця історія морально важка й жахає своєю темою – горе Матері. Так, деякі можуть сказати, що текст не такий якісний чи оповідання нестрашне. Аля я досі пам’ятаю момент, коли вперше його прочитала, і ходила декілька днів під враженням. Ця історія мене не відпускала, тому й написала автору з питанням «чи можна озвучити».
Ось такі номінації в мене вийшли. Обов’язково пишіть свої думки в коментарях.
А зараз хочу ще трохи з вами поговорити, і виразити величезну вдячність кожному, хто на мене підписався, коментував, ставив мовчазну вподобайку або навіть мене підтримував фінансово. Все це дуже надихає й допомагає проєкту UKR story розвиватися. А ще неабияк підіймає самооцінку. Тут в мене невеличка історія. Ще до початку повномасштабного вторгнення, я по роботі займалася озвучкою відео, рекламок, оголошень тощо (єдине, це було на той момент російською, але такий грішок був у багатьох у ті часи). І дуже багато стикалася з критикою людей, що в мене голос противний. Відверто кажучи, ці коментарі мене чіпляли. Коли вже почала займатися озвучкою в рамках проєкту UKR story, то побачила взагалі іншу реакцію на мій голос. Спочатку не повірила, а потім зрозуміла, що цим людям, які й досі пишуть, що в мене приємний голос, він дійсно може подобатися. Звісно, все це сентименти, але ця деталь приємна! Ще раз усім вам дякую за неймовірну підтримку.
Давайте разом популяризувати український контент, і дякую за прослуховування!
