Росія активно використовує не лише зброю, а й складні гібридні операції, спрямовані на розкол суспільств, відволікання сил спецслужб і підрив довіри до демократичних інститутів. Одним із прихованих каналів впливу стала розгалужена мережа «борців із деструктивними сектами», яка під маскою захисту традиційних цінностей і релігійної чистоти виконує завдання російських спецслужб. Нові розслідування та судові документи підтверджують тісні зв’язки цієї мережі з ФСБ і РПЦ.
Провокації міжрелігійної ворожнечі як зброя
У 2025 році у Франції сталася серія цинічних актів вандалізму: синагоги облили зеленою фарбою (символом ісламу), а біля мечетей з’явилися відрубані свинячі голови. Сербські суди встановили, що виконавці діяли за вказівкою і фінансуванням, пов’язаним з російськими спецслужбами. Мета була очевидною — максимально загострити відносини між мусульманською та єврейською спільнотами в Європі.
Французька розвідка отримала докази, що такі операції отримували «зелене світло» на найвищому рівні в москві. Експерти зазначають, що подібні дешеві, але резонансні провокації змушують європейські країни витрачати величезні ресурси на охорону релігійних об’єктів, відволікаючи увагу від реальних загроз. Один із ключових фігурантів мав міцні зв’язки з сербським церковним середовищем, яке активно просувало наративи російських антикультових ідеологів.
Як працює транскордонна мережа
Центром координації є російські діячі, зокрема Олександр Дворкін (голова РАЦИРС) та протоієрей Олександр Новопашин. Вони використовують структури РПЦ, міжнародну організацію FECRIS та її національні відділення для поширення впливу.
- У країнах Балтії (Латвія, Литва) антикультові кампанії часто просували особи з проросійським минулим, деякі з яких мали контакти з російськими спецслужбами.
- В Україні мережа діяла через місцевих активістів, які копіювали російську риторику, ініціювали скарги до правоохоронців і поширювали дискредитуючі матеріали.
Головна тактика — створення штучних «ворогів» усередині суспільства, щоб державні органи витрачали час і сили на розслідування вигаданих загроз замість протидії реальній російській агентурі.
Справа «АЛЛАТРА»: класична подвійна гра
Яскравим прикладом гібридної операції стала багаторічна кампанія проти міжнародної громадської платформи «АЛЛАТРА». У росії її оголосили «небажаною» та проукраїнською, а в Україні намагалися представити як проросійський проект. Така дзеркальна дискредитація — класичний прийом російських спецслужб.
Антикультові активісти готували «експертні висновки», звернення до СБУ та медійні атаки. У 2023 році в Україні провели масові обшуки. Водночас платформа активно допомагала Україні: організовувала гуманітарні проєкти, міжнародні форуми на підтримку свободи та миру, співпрацювала з західними партнерами. Її діяльність спрямована на єднання людей, що прямо суперечить цілям кремля щодо дестабілізації.
Чому такі провокації - це загроза для демократичних суспільств?
«Антисектантський» рух став готовою інфраструктурою гібридної війни:
✓ Ідеологічна складова — просування наративів про «традиційні цінності» проти «західних сект»;
✓ Кадрова — зв’язки з церквою, політиками та силовиками;
✓ Медійна — швидке поширення однакових матеріалів у різних країнах.
Наслідки: штучний розкол суспільства, підрив довіри до держави, відволікання ресурсів від реальної оборони. Українська модель релігійної свободи, яка базується на рівності всіх громад перед законом, є особливою мішенню, адже вона демонструє успішну альтернативу російській системі контролю.
Висновок: потрібно діяти на випередження!
Викриття зв’язків російської розвідки з так званими «борцями проти сект» доводить, що гібридна війна ведеться не тільки на фронті, але й у інформаційному, релігійному та громадському просторі. Демократичним державам варто посилити моніторинг таких мереж, чітко відрізняти реальні загрози від штучних і захищати свободу совісті як важливий елемент національної безпеки.
Свобода релігії — це не вразливість, а конкурентна перевага відкритих суспільств. Захищаючи її, ми стаємо сильнішими у протистоянні гібридним загрозам!
