Ланко: та не тягни, кажи вже.
*Ема перегортає сторінку, а вона заляпана чорнилом, що нічого не прочитати і поверх чорнила кров’ю написано.*
Написано: Ох і любопитні ці котики узнали, те, що ніхто не знав. До нових зустрчів принцеса Ема. P.S. Ми дуже скоро зустрінемося – ми живі.
Ланко: Мда, і хто вони? А ти хіба їх не бачила?
Ема: Я їх ні разу не бачила, артефакти їм передавав Арк і все, що я про них знаю – мені Арк розказував.
Ланко: Значить ось в чому діло.
Ема: А я про, що.
Ланко: Королівство демонів?
Ема: Прийдеться.
Ланко: У двох підемо?
Ема: Да, їх небезпечно з собою брати.
Ланко: А як ми його знайдемо?
Ема: Та він постійно крутиться біля нашого кордону тому не буде складнощів.
Ланко: А, що з тими адаманітами, ніяких думок нема?
Ема: Я мало з якими адаманітами зустрічалась і всіх їх я повню.
Ланко: І ніхто на думку не спадає?
Ема: Поки ніхто.
Ланко: Тоді пішли до багі?
Ема: так, треба до Мікі по амуніцію
Ланко: то до її магазинчика?
Ема: До палацу Мірона
Ланко: А чого туди?
Ема: Бо в нього власник – це наша Мікі.
Ланко: Он як. Зрозумів, вирушаємо.
*Тим часом наші головні герої*
Діа: Я зрозумів вас.
Мелонін: То, що ви будете робити?
Діа: Ти про, що?
Мелонін: Я про те, що вам потрібно звільнити повністю сили демонів.
Діа: До речі ти не знаєш де артефакти з нашими силами?
Мелонін: Ми їх розшукували і шукаємо, но нам мішають демони і ангели з якими ми не змогли договоритися.
Діа: І яка в них зброя?
Мелонін: Ну дивись, в місті мер адаманіт і він не пристає ні на жодну сторону, но він сказав, що ви можете між собою гризтися, але використовуватися пістолети і так далі, вогнепальну зброю не можна.
Діа: А чого він все це не припинить?
Мелонін: Ти розумієш які потрібні будуть сили на це ? І про це ніхто не має знати.
Діа: Ну і обстановка.
Мелонін: Дрейк вам допоможе з усім цим.
*Тим часом Норім пересік кордон котиків і Демонів і прийшов в місто Хоркім*
Думки: Давно я тут не був, так…. З чого мені розпочати. З своїм становищем мені не стати торговцем. Прийдеться піти в гвардію котиків. Мдаа оце я попав по повній програмі.
*Норім зайшов в будинок де знаходилась гвардія котиків*
Норім: Добрий день
*За стійкою стояла гарна риженька киця*
Киця: добрий день, вам потрібна з чимось допомога?
Норім: Я хочу вступити до вас в гвардію, а то я проснувся в лісі і нічого майже не повню.
Киця: Вас мабуть бандити побили?
Норім: Мабуть я не повню.
Думки Норіма: вона така гарна. Ой, я щось не про то думаю.
Норім: То ви мене запишете ?
Киця: Звісно
*Тим часом в будинку Мікі*
Мікі: Звісно, а що вже потрібно?
Ема: нууу, ми з Ланко тут вирішили поїхати в одне місце і нам потрібна амуніція.
Мікі: До речі я тільки помітила, що в тебе за спиною Берті, давно я тебе з нею не бачила, ще й заряджена на ангелів і демонів. На стільки все не стабільно?
Ема: Є таке.
Ланко: Мікі, потрібно поставити на мою Келі дві пушки.
Ема: Це які одну проти демонів, а іншу з сіткою.
Мікі: Я все розумію Ланко, но, що ви знову з Емою за старе взялися?
Ема: Та нііі, ти що*Ема почухала потилицю *
Мікі: Ладно, коли вернешся з охоти, то щоб показала здобич.
Ема: Та добре, а ще дещо дай мені снодійний заряд.
Мікі: А він тобі для чого?
Ема: Здобич усипити.
*Мікі приступила до роботи. Тим часом Максим. Максим не міг довго заснути*
Максим: Щось не спиться, може піти поки камери настроїти і підключити їх.
*Він вийшов на вулицю і підігнав машину до будинку*
Максим: Цікаво, чим вони там зайняті. В нас ще одна легкова машина і фургончик. Їх треба підігнати ближче і поставити ох і роботи багато в нас.
*Максим почав займатися машинами провів освітлення на вулицю яке купив, розвісив його так, що все подвір’я було освітлено. Він протягнув до фургончика переноску і там підключив комп’ютер і почав підключати камери і розвішувати по периметру будинку. Тим часом Мікі *
Ема: Мікі, ми поїхали.
Мікі: Добре, удачі вам.
*До Мікі підійшов слуга. *
Слуга: Все по вашому приказу було продано і ми можемо їхати в кіт будинок.
Мікі: Добре. Вези багі до входу і щас поїдемо.
*Тим часом у Мелоніна *
Мелонін: Так, добре, ми з вами договорилися.
Діа: Лілі, слухай, а де наш той будинок знаходиться
Лілі: Ох, він знаходиться у…..
*Ема і Ланко наблизились до кордону із демонами і Ланко подивився в бінокль*
Ема: Бачиш його?
Ланко: Да, він стоїть з демонами їх там троє. Який в нас план?
Ема: А, Арк як стоїть ?
Ланко: Спиною до нас.
Ема: Чудово, я щас вистрелю в нього снодійним снарядом, а ти в тих трьох вистрілиш з пушки проти демонів, а я сіткою у Арка ми його забираємо і на всіх парах тікаємо, або чого ми їх боїмося, коло навколо них я їх повбиваю, Арка воно не уб’є
*Ланко завів Келі, а Ема сіла за пушки, проти демонів. Ланко рушив*
Ема: На абордаж їх
*Ланко наблизився до них і вистрілила Арка і ще двох демонів вона знешкодила, а третій встиг піднятися в повітря і втекти.*
Ланко: Один втік
Ема: Та нічого страшного. О дивись дошка з нагородами за голову. Так, так, а де я. О ось. Моя нагорода – живою або мертвою 1000 демонських лотосів, а за звичайного бандита дають 100 демонських лотосів.
Ланко: А моя 800 лотосів. Щось малувато…
Ема: Ну за принцесу само собою більше будуть давати.
*Ема сіла в Келі і вистрілила в Арка сіткою і вони поїхали, а Арка тащили по землі в сіткі*
*Кінець 25 глави*
