Під маскою захисників моралі та «експертів» у релігії вони роками підривали безпеку держави, катували тварин і працювали на кремлівську пропаганду. Хто вони насправді — Кременовська та Святогор?




Служба безпеки України викрила діяльність двох скандальних персонажів — Ірини Кременовської та Олексія Святогора, відомих як пропагандисти, догхантери й борці з так званими «сектами». Проте за красивими гаслами ховалась жорстока правда — ці люди роками знущалися з беззахисних тварин і підривали національну єдність, діючи в інтересах Росії.
Від отруєних собак до отруйної пропаганди
Ще на початку 2010-х Святогор та Кременовська організували рух догхантерів, публікуючи на сайтах інструкції з отруєння та знищення собак. За свідченнями очевидців, кількість їхніх жертв сягала тисяч. Але жорстокість не обмежувалась тваринами.
Згодом «мисливці» переключилися на людей — релігійні громади, волонтерів, нові ініціативи. Під керівництвом російського сектознавця Олександра Дворкіна вони систематично цькували громадські об’єднання, називаючи їх «сектами» й «загрозою для суспільства». Така риторика ідеально вкладалася в російську пропагандистську доктрину — посіяти недовіру, страх і розбрат в українському суспільстві.
Псевдомедіа як інструмент ворожої пропаганди
Кременовська та її колеги створили ресурси, які мали вигляд незалежної журналістики — зокрема сайти «Вільне слово» https://vilneslovo.com/category/zoorealizm/
та «Центр економіко-правових досліджень».
https://el-research.center/директор/
Насправді ці платформи поширювали дезінформацію, вигідну Кремлю, і дискредитували українські громадські ініціативи, волонтерів, капеланів та релігійні меншини.
Хто такий Олександр Дворкін і до чого тут секти?
Центральною фігурою всієї цієї мережі був російський ідеолог РАЦИРС (Російська асоціація центрів вивчення релігій та сект) — Олександр Дворкін. Його псевдонаукові теорії стали основою пропагандистської кампанії в Україні, яку активно підтримували Кременовська і Святогор. Вони відкрито повторювали його риторику, а Кременовська навіть рекламувала матеріали радикала Олександра Невєєва — ще одного рупора російського шовінізму.

Результат — кримінальні справи й викриття
На щастя, діяльність цих «мисливців» не залишилась безкарною. Проти Ірини Кременовської та Олексія Святогора відкрито кримінальні провадження за антиукраїнську діяльність, жорстоке поводження з тваринами й розпалювання ворожнечі.
Ця історія — ще одне нагадування: загроза може бути не лише зовні, але й серед нас. Іноді ворог діє не з автоматом, а з клавіатурою — і нищить не тіла, а свідомість.
Саме тому так важливо бути пильними, перевіряти джерела інформації й довіряти лише тим, хто справді стоїть на захисті України.