В умовах залученості Росії в конфлікт з Україною, режим Лукашенка відчуває дедалі більший тиск і небезпеку, що віє з боку Заходу. Лукашенко неодноразово протягом років війни говорить про вторгнення НАТО, що готується, і відповіддю на можливу загрозу стали: навчання «Захід» у вересні 2025 року та розміщення міжконтинентальної російської ракети «Орєшнік» на території союзної республіки. Подібні рухи з боку Білорусі та Рф, на мій погляд, залишаються вкрай принизливими для них, проте, зважаючи на те, що нікчемний режим Лукашенка продовжує існувати в умовах ослабленості Росії, тобто його головного союзника і тилу (у разі війни), це говорить нам про слабкість НАТО. Однак ми ж усвідомлюємо, що Альянс не слабкий і здатний на повалення Лукашенка. Тоді варто поставити питання «а навіщо їм це треба?» і одразу ж дати логічну відповідь: «для безпеки НАТО в найслабшому її місці — Балтійських республіках».
Трампівська Америка здійснює реабілітаційні дії щодо Білорусі, які, як мені здається, мають на меті послабити гіркий переляк Лукашенка після 2020 року. Але що ми також маємо помічати, то це те, що США перестає бути союзником для Європи. І це важливий момент, тому що реабілітований Лукашенко не означатиме безпеку в перспективі, адже ніхто не здатен запропонувати йому більше, ніж Росія. Зважаючи на це, необхідно діяти на противагу Трампу і превентивним ударом забезпечити собі безпеку на роки вперед. Зникне насамперед тиск Сувальського коридору. По-друге — зона тиску на Росію збільшиться у двох місцях: у безпосередній близькості до Москви та у ще більшій ізоляції Калінінградської області. Наприклад, окупація Калінінграда може стати відповіддю на спробу Росії відбити частину Білорусі. Загалом простору для маневрів стане більше, і це необхідно Європі.
Що буде з окупованою Білоруссю? Маленький подарунок Україні, яка взяла на себе роль першої лінії оборони Європи. Держава єдиного Мінська та Києва називатиметься Рутенією і матиме федеративний формат. Буде виокремлена культурно відмінна від України Червона Русь, що складатиметься з Волині, Галичини та областей: Брестської, Гродненської (Чорноруська область) і Чернівецької (окрім Хотина). Це не буде автономна республіка з правом виходу до складу Польщі, чого може побоюватися будь-який розсудливий українець, а єдина культурна та економічна зона з центром у Львові, інтегрована в єдину українську армію. До Великої України увійдуть Гомельська, Мінська та Могильовська області, чиї межі можуть бути переглянуті разом із рештою кордонів областей сучасної України. Закарпатська область залишається частиною Великої України. Вітебська область — це окремий регіон, який буде частиною Рутенії, але керуватимуть ним представники Балтійських країн та України. У реальності, в якій Росія вважатиме Білорусь окупованою, на всій її території, крім тієї частини, що інтегрована в Червону Русь, спільно перебуватимуть війська НАТО та України. Також можна припускати інтеграцію до такого союзу Молдови як Тиверського регіону.
