В умовах тривалої війни, коли Росія продовжуватиме нищити свій військовий потенціал за невідповідні втратам клаптики української землі, втручання НАТО на півночі може забезпечити миттєвий прорив. Взяття Санкт-Петербурга означатиме падіння імперської Росії та принизливо зведе нанівець будь-які її претензії на величне минуле.
Зрозуміло, що на знак вдячності за те, що Україна є першою лінією оборони Європи, основна частина колись російської землі буде передана саме їй. Так, Новгородська, Псковська та Ленінградська області (перейменована на Шевченкоградську) стануть частиною Української держави. Фінляндія отримає Карелію та Мурманську область.
Новий регіон отримає назву Ільменська Славія, центром якого стане Санкт-Петербург. Звісно, в межах українського законодавства місто втратить колишню назву. Найімовірніше, по-новому його прозвуть Святий-Шевченкоград або просто Шевченкоград, звертаючи увагу на те, що, хоча постать поета є важливою для української ідентичності, церквою він досі канонізований не був. Однак, як стверджує Франкотик, місто може отримати назву Соледар-на-Ниві, що відсилає до основної ремісничої діяльності жителів міста у XXI столітті. В одному ми сходимося точно: залишати в назві символ імперського минулого — категорично не можна.
Управління регіоном може бути розділене між Україною, НАТО та РДК, що забезпечило б більшу легітимність та обороноздатність на новоукраїнській землі. Разом із Шевченкоградом, який залишиться під повним управлінням України, буде отримано і флот, який після ретельної перевірки та українізації відправлять у Чорне море.
Ця військова кампанія може покласти початок становленню Пан’європейської держави.
