Вакуумний водостік варто розглядати ще на етапі концепції покрівлі: схема воронок, стояків і випуску залежить від геометрії даху, інтенсивності дощу та конструкцій будівлі. Для попереднього опрацювання рішення можна звернутися до інженера «Унітех Бау»; остаточні параметри визначають індивідуальним гідравлічним розрахунком.
На великих пласких покрівлях під час інтенсивної зливи небезпечним є не лише перелив через парапет. Вода, яка не встигає потрапити до воронок, накопичується в пониженнях і збільшує навантаження на покриття та несучі елементи. Наприклад, шар води завтовшки 10 мм на площі 20 000 м² має масу близько 200 т. Тому водовідведення розраховують як частину системи безпеки покрівлі, а не лише як комплект труб.
Чим вакуумний водостік відрізняється від самопливного
У самопливному водостоці вода рухається по частково заповненій трубі разом із повітрям. Для відведення більших об’ємів дощової води збільшують діаметри труб, кількість стояків або забезпечують потрібний ухил горизонтальних ділянок.
У гравітаційно-вакуумній системі водоприймальна воронка обмежує надходження повітря. Коли трубопровід заповнюється водою, падіння потоку у вертикальному стояку створює розрідження; воно передається до горизонтального колектора. Такий режим часто називають сифонним. Він можливий лише для розрахованої та герметично змонтованої системи.
Практична особливість — горизонтальні колектори в проєктному рішенні прокладають без ухилу. Це може спростити координацію з іншими інженерними мережами під покрівлею, але не скасовує вимоги щодо ухилів самої покрівлі до воронок.
Нормативні орієнтири для внутрішнього водостоку
У першоджерелі використано ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» та ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація». Другий документ містить окремий підрозділ 22.2 «Гравітаційно-вакуумні системи». Під час робочого проєктування необхідно звірити чинну редакцію документів і застосовність конкретних пунктів до об’єкта.
Що слід перевірити в схемі внутрішнього водостоку
Ухил покрівлі по єндовах до воронок — не менше 1 %.
На ділянці, обмеженій парапетами та деформаційними швами, передбачають щонайменше дві воронки; одна допускається для покрівлі площею менше 700 м² за визначених нормою умов.
Для воронки Ø100 мм максимальна площа водозбору в наведених нормах становить 1 200 м², а максимальна довжина стоку води до неї — 24 м.
Воду з внутрішніх водостоків відводять до дощової або загальнозливної мережі, а не до побутової каналізації.
Орієнтири для гравітаційно-вакуумної схеми
У статті-першоджерелі наведено обмеження з п. 22.2.1 ДБН В.2.5-64:2012: не менше двох воронок на окремий дах; рекомендована відстань між воронками — до 20 м; від краю покрівлі до воронки — до 10 м; допустиме навантаження на одну воронку — від 1 до 12 л/с. Також наведено орієнтир до десяти воронок на стояк і рекомендовану довжину горизонтального колектора до 80 м. Ці значення не є заміною гідравлічного розрахунку.
Ілюстративний розрахунок: склад 20 000 м²
Нижче — навчальний приклад із матеріалу «Унітех Бау», а не готове рішення для будівництва. Вихідні дані: одноповерховий склад із пласкою покрівлею 100 × 200 м, висота до карниза 12 м, покриття з ПВХ-мембрани по профнастилу.
1. Розрахункова витрата води
Для Києва у першоджерелі наведено q20 = 104 л/(с·га) з таблиці А.1 ДБН В.2.5-75:2013. Площа 20 000 м² дорівнює 2 га, отже базова оцінка витрати становить 208 л/с: 104 × 2. Остаточна розрахункова інтенсивність залежить від прийнятої тривалості та періоду повторюваності дощу.
2. Розміщення воронок
Якщо розташувати воронки з кроком до 20 м і не далі 10 м від краю, для даху 100 × 200 м виходить 5 позицій по ширині та 10 по довжині — усього 50 воронок. На одну воронку припадає 400 м² покрівлі, а базове навантаження становить приблизно 4,2 л/с (208 ÷ 50). Це приклад того, як геометрія покрівлі впливає на кількість воронок разом із гідравлікою.
3. Стояки та колектори
За наведеним у першоджерелі орієнтиром до 10 воронок на стояк 50 воронок потребують щонайменше п’яти стояків. Колектор завдовжки 200 м не вкладається в рекомендовану довжину 80 м, тож схему розбивають на окремі гілки. Їхні діаметри та вузли визначають лише після моделювання системи.
Важливо. Не варто переносити кількість воронок, діаметри труб або довжини гілок з іншого об’єкта. Для сифонного режиму потрібно перевірити заповнення трубопроводів, втрати напору, висоту стояків, трасування та випуск кожної системи.
Основні компоненти Geberit Pluvia
Воронки
Воронка — функціональний вузол системи: вона приймає воду з покрівлі та обмежує надходження повітря. У першоджерелі згадані воронки Geberit Pluvia з пропускною здатністю до 12, 25 і 100 л/с; рішення з більшою витратою призначають, зокрема, для жолобів. Тип вузла підбирають під конкретний покрівельний «пиріг», матеріал покриття й умови експлуатації.
Труби, фітинги та герметичні з’єднання
У матеріалі описано застосування труб Geberit PE (HDPE) зі стиковим або електромуфтовим зварюванням. Для гравітаційно-вакуумного режиму герметичність з’єднань є функціональною вимогою: підсмоктування повітря порушує розрахований режим роботи.
Кріплення
Заповнений водою трубопровід сприймає осьові навантаження, тому кріплення проєктують як частину системи. У статті зазначено, що горизонтальні колектори слід прокладати якомога ближче до стелі; якщо відстань перевищує 0,6 м, потрібне спеціальне кріплення для обмеження вібрацій у горизонтальній площині. Повороти за п. 22.2.3 виконують не одним коліном 90°, а двома звареними колінами по 45°.
Гідравлічний розрахунок і координація проєкту
Сифонний режим не підбирають «на око». У першоджерелі вказано використання Geberit ProPlanner для гідравлічного розрахунку, а для BIM-проєктів — модуля Pluvia у плагіні для Autodesk Revit. Розрахунок має встановити діаметри ділянок, кількість і розташування воронок, конфігурацію стояків, вузли кріплення та перехід випуску в самопливну мережу.
Переходячи від сифонного режиму до самопливного, діаметри вузлів збільшують. У статті-першоджерелі наведено вимогу розташовувати такий перехід не ближче ніж за 2 м від колодязя. Випуск також перевіряють з урахуванням високої швидкості потоку.
Обмерзання, засмічення та аварійне водовідведення
Воронки та стояки не розміщують у товщі або поблизу зовнішніх стін, де зростає ризик промерзання. Для неопалюваних будівель у першоджерелі зазначено застосування воронок з електропідігрівом; також утеплюють стояки, що проходять через холодні приміщення. Антикригова система має працювати за автоматичного контролю температури й наявності опадів.
Водоприймальні воронки захищають ґратами або уловлювачами сміття та оглядають перед сезоном листопаду. Окремо в проєкті розглядають аварійний перелив: він потрібен для відведення води, коли основна система перевантажена або частково засмічена.
Що перевірити до монтажу
Рельєф покрівлі, понижені ділянки, деформаційні шви й парапети.
Розрахункову інтенсивність опадів для місця будівництва та категорію надійності системи.
Сумісність воронки з матеріалом і конструкцією покрівлі.
Проєкт кріплень, проходів крізь конструкції та трасування з іншими інженерними системами.
Випуск до зовнішньої дощової або загальнозливної мережі, аварійний перелив та обігрів за потреби.
Порядок перевірки й очищення воронок у процесі експлуатації.
Висновок
Geberit Pluvia — це гравітаційно-вакуумна система внутрішнього водовідведення, у якій ефективність визначають не лише компоненти, а передусім розрахунок, герметичність і правильне трасування. Для великих пласких покрівель вона може бути раціональним рішенням, якщо гідравлічна модель, покрівельний вузол, кріплення та відведення води спроєктовані як єдина система.
Нормативна база, згадана в першоджерелі
ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд».
ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» (зміна № 1).
ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди».
ДСТУ-Н Б В.2.6-214:2016 «Настанова з улаштування та експлуатації дахів будинків, будівель і споруд».
Першоджерело: «Вакуумна система водостоків Geberit Pluvia: розрахунок, норми ДБН і приклади з реалізованих об’єктів».
Сайт компанії: unitechbau.kiev.ua.
Матеріал адаптовано для інформаційної публікації «Унітех Бау». Використано зображення зі статті-першоджерела; нові зображення не створювалися.
