Щоденний звіт новин від вільшанки

Цілий ранок милувалася своєю оксамитовою вогняною грудкою. Випинала її, настовбурчивши все пір’я як могла, на злість вільшанки на сусідньому кущі бузку. Прилітала в гості сім’я великих синиць. Її чоловік занадто нервовий. Постійно гнівно цвірінькає, заважаючи нам випити спокійно вологі краплі на листі і поїсти жирних личинок короїдів. Вдень навідувалася до подруги гаїчки. Вона знайшла прекрасну стару яблуню в лісі, нашпиговану комахами та їх яйцями, наче булочка маком і родзинками. Гаїчка розповідала жаскі пригоди своєї родички, що рятувалася від канюка. Стара модрина сховала її серед розлогого гілля. У другій половині дня дрімала у молодих заростях осик, відкриваючи раз через раз око - крук літав поряд, видивляючись необережних. Під вечір з’явилося сонце, ніжно зігріваючи моє тіло. Почистила пір’я, розпушила. Сусідка косо дивилася і цвікала як ненормальна. Перекусила маленьким жуком, що сп’янів від сонячних променів і не помітив мене. Сьогодні вже більше жовтого листя на березах і майже опали всі яблука. Морози приходять вночі, наче голодні пси. Кутаюсь у зарості гілок і листя, ховаючись від їхніх червоних очей. Повноводний місяць закрився хмарами, наче занавіскою в душі. Світло лине по горам, вниз, майже молоко. Моє серце швидко б’ється, сни про квіти і соковитих метеликів. Надобраніч.