Як українці використовують ШІ в освіті та медіа, що показують дослідження і чи варто довіряти технології, яка дедалі частіше стає частиною нашого повсякдення.
Уявімо звичайний день: студент просить штучний інтелект пояснити складну тему, журналіст використовує його для розшифрування інтерв’ю, а користувач соціальних мереж створює зображення за допомогою кількох слів. Ще кілька років тому такі можливості здавалися чимось незвичним, сьогодні ж вони поступово стають частиною повсякденного життя.
Штучний інтелект уже впливає на те, як ми навчаємося, працюємо, шукаємо інформацію та створюємо контент. Україна також не залишається осторонь цих змін. Водночас разом із новими можливостями з’являються запитання: наскільки можна довіряти відповідям ШІ? Чи не втрачає людина здатність самостійно мислити? І чи зможе технологія замінити фахівців у професіях, де важливі досвід, відповідальність і творчість?
Українці дедалі частіше звертаються до ШІ
Штучний інтелект — це технологія, яка дає змогу комп’ютерним системам виконувати завдання, що зазвичай потребують людських інтелектуальних здібностей. Наприклад, аналізувати інформацію, розпізнавати зображення, працювати з мовою, створювати тексти та генерувати нові матеріали.
Одним із найпомітніших напрямів розвитку став генеративний штучний інтелект. Саме він лежить в основі популярних інструментів, які можуть відповідати на запитання, створювати зображення, допомагати з перекладами або пропонувати ідеї.
Наскільки активно українці використовують такі технології? Відповідь дає дослідження цифрових навичок українців, проведене у 2025 році з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України.
За його результатами, інструментами штучного інтелекту користуються 42% дорослих українців і 70% підлітків. Крім того, половина дорослих і 76% підлітків хоча б раз ухвалювали рішення, спираючись на результати взаємодії зі ШІ.
Ці показники демонструють, що технологія вже вийшла за межі професійного середовища та стала доступною для широкої аудиторії.
Серед дорослих найпоширенішими цілями використання ШІ є пошук інформації та відповідей на запитання — 61,2%, створення текстів і перекладів — 45,1%, а також генерація зображень, відео та музики — 30,3%.
Отже, штучний інтелект для багатьох українців — це насамперед помічник у повсякденних завданнях.
Освіта: помічник для студентів чи загроза самостійному навчанню?
Однією зі сфер, у якій штучний інтелект набув особливої популярності, стала освіта. Учні та студенти використовують його, щоб пояснити складні теми, підготуватися до контрольних робіт, створити короткий конспект або знайти додаткові матеріали.
За даними дослідження Дія.Освіта, 44% підлітків використовують штучний інтелект як підтримку в навчальному процесі. Йдеться, зокрема, про підготовку до контрольних робіт, створення конспектів і виконання творчих завдань.
Для студентів ШІ може стати своєрідним персональним помічником. Наприклад, він здатний пояснити тему іншими словами, запропонувати запитання для самоперевірки або допомогти структурувати великий обсяг інформації.
Проте є й інший бік. Якщо замість самостійного опрацювання матеріалу студент просто копіює готову відповідь, навчання втрачає свою основну мету. До того ж ШІ не завжди надає достовірну інформацію: він може помилятися, плутати факти або впевнено формулювати неправдиві твердження.
Тому головне питання полягає не в тому, чи варто використовувати такі інструменти, а в тому, як саме це робити. ШІ може допомагати в навчанні, але не повинен замінювати власне мислення, аналіз і перевірку інформації.
Журналістика: новий інструмент у роботі редакцій
Не менш помітним є вплив штучного інтелекту на медіасферу. Сучасні журналісти працюють із великими обсягами інформації, постійно шукають теми, перевіряють факти, готують матеріали та взаємодіють з аудиторією. Частину цих процесів уже можна спростити за допомогою технологій.
ШІ здатний допомогти розшифрувати аудіозапис інтерв’ю, перекласти текст, відредагувати матеріал, запропонувати варіанти заголовків або структурувати інформацію. Це дає журналістам змогу швидше виконувати технічні завдання й приділяти більше уваги безпосередньо роботі з матеріалом.
Дослідження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, проведене в червні–липні 2025 року, охопило 343 представників медіа з 20 областей України. За його результатами, 41,86% опитаних використовують інструменти ШІ у своїй діяльності.
Найпоширенішими напрямами стали редагування текстів — 25,1%, розшифрування відео в текст — 23,3%, переклад із розпізнаванням мови — 21,3%. Генерацію журналістських текстів назвали 13,4% респондентів.
Водночас дослідження показало й занепокоєння представників медіасфери. Серед можливих загроз вони відзначили витіснення людини з журналістики — 94,75%, поширення дезінформації — 94,17%, втрату довіри аудиторії — 92,13% та порушення приватності даних — 90,67%.
Ці цифри відображають оцінки опитаних щодо ризиків для медіа, а не кількість уже зафіксованих випадків.
Для журналістики особливо важливими залишаються перевірка фактів, достовірність джерел і відповідальність за опубліковану інформацію. Штучний інтелект може допомогти підготувати матеріал, але не повинен самостійно визначати, що є правдою, а що — ні.
Коли технологія може вводити в оману
Попри всі переваги, використання штучного інтелекту має низку ризиків. Один із найсерйозніших — поширення неправдивої інформації.
Сучасні інструменти здатні створювати реалістичні зображення, відео та аудіозаписи. Через це користувачам стає складніше відрізнити справжній матеріал від згенерованого. Особливо небезпечним це може бути під час війни, коли неправдиві повідомлення здатні викликати паніку, маніпулювати громадською думкою або підірвати довіру до офіційних джерел.
Інша проблема — конфіденційність. Не варто бездумно передавати ШІ особисті дані, приватне листування, документи або інформацію, яка не призначена для стороннього доступу. Користувач повинен розуміти, які дані він вводить і як сервіс може їх обробляти.
Окремої уваги потребує авторське право. Згенерований матеріал не завжди означає відсутність юридичних чи етичних питань. Особливо це стосується використання чужих текстів, фотографій, музики та інших творчих робіт.
Отже, зручність технології не скасовує необхідності критично оцінювати її результати.
Чи зможе штучний інтелект замінити людину?
Поява нових технологій традиційно викликає побоювання щодо майбутнього професій. Штучний інтелект справді здатний автоматизувати частину завдань, які раніше виконували люди. Проте це не означає, що він повністю замінить фахівців.
У журналістиці важливими залишаються вміння знаходити джерела, ставити запитання, працювати з людьми, розуміти суспільний контекст і відповідати за власні публікації. У творчості — особистий досвід, емоції, авторський погляд та унікальність ідей.
ШІ може запропонувати варіант тексту, але саме людина вирішує, чи відповідає він дійсності, чи доречний для аудиторії та чи варто його публікувати.
Можливо, у майбутньому перевагу матимуть не ті, хто відмовляється від нових технологій, а ті, хто вміє поєднувати їхні можливості з власними професійними навичками.
Не заміна, а інструмент
Штучний інтелект уже став частиною українського суспільства. Його використовують у навчанні, журналістиці, роботі та повсякденному житті. Він допомагає економити час, швидше опрацьовувати інформацію та знаходити нові способи розв'язання завдань.
Однак технологічний розвиток вимагає не лише зацікавленості, а й відповідальності. Важливо перевіряти отримані відповіді, не поширювати непідтверджену інформацію, дбати про приватність і пам’ятати про авторське право.
Штучний інтелект може стати ефективним помічником, але не повинен забирати в людини головне — здатність самостійно мислити, аналізувати та відповідати за власні рішення.
Майбутнє залежить не тільки від того, наскільки розумними стануть технології, а й від того, наскільки відповідально люди навчаться ними користуватися.
