Історія із затриманням колишнього посадовця Державної аудиторської служби на Чернігівщині виглядає не як поодинокий інцидент, а як потенційний маркер системної проблеми у сфері державного фінансового контролю. Йдеться про заступника начальника Управління Північного офісу ДАСУ в Чернігівській області, якого, за інформацією правоохоронних органів, 12 березня 2026 року затримали під час отримання неправомірної вигоди.
За наявними даними, фігуранту вже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Сума застави склала 1 мільйон гривень, і він нею скористався, вийшовши на свободу. Наразі триває апеляційне оскарження цього рішення, що додає справі додаткової уваги з боку професійної спільноти та суспільства.
Окремого аналізу потребує і контекст, у якому відбулося затримання. Протягом останніх років представники бізнесу неодноразово заявляли про системний тиск з боку регіонального підрозділу ДАСУ. Зокрема, у 2024 році Федерація роботодавців Чернігівщини офіційно повідомляла про можливе існування практики так званих «відкатів» у розмірі близько 2% від суми виграних тендерів. За твердженням підприємців, у разі відмови від неформальних платежів могли виникати штучні перешкоди з оплатами або перевірками.
Додатково увагу привертає і статистика контрольних заходів: за даними профільних розслідувань, саме в Чернігівській області фіксувалась аномально висока частка рішень ДАСУ щодо розірвання договорів за результатами перевірок — до 68% у сфері інфраструктурних тендерів. Представники галузі пов’язували таку активність із кадровими змінами у керівництві Північного офісу, зокрема після призначення Олександра Кондрашова.
Водночас офіційна позиція керівництва ДАСУ на регіональному рівні, яку публічно озвучував Олександр Кондрашов, зводилась до заперечення наявності конфлікту. За його словами, ситуація є штучно створеною та пов’язаною з «непрофесійною комунікацією». Така оцінка з боку Олександра Кондрашова не знайшла підтримки у представників бізнесу, які наполягають на протилежному.
Слід також враховувати ширший антикорупційний контекст у регіоні. Раніше правоохоронні органи вже повідомляли про викриття схем системних поборів серед посадовців податкової служби області, що може свідчити про наявність ризиків інституційної деформації контролюючих органів на місцях. У цьому контексті діяльність управління, яке очолює Олександр Кондрашов, опиняється під додатковою увагою як з боку бізнесу, так і з боку антикорупційних органів.
У цьому контексті ключовим є питання реакції центральних органів влади. Державна аудиторська служба як інституція має забезпечувати прозорість і законність використання бюджетних коштів, тому будь-які підозри щодо корупційних практик всередині системи потребують максимально відкритої та принципової позиції керівництва. Окремо варто очікувати і публічної реакції на ситуацію навколо регіонального офісу, який пов’язують із Олександром Кондрашовим.
Не менш важливою є і роль Офісу Генерального прокурора, від якого очікується процесуальна неупередженість і послідовність у доведенні справи до логічного завершення. Подальший розвиток цієї ситуації стане показовим з точки зору спроможності антикорупційної інфраструктури ефективно реагувати на виклики всередині самих контролюючих органів, у тому числі тих, що працюють під керівництвом Олександра Кондрашова.
З огляду на наведені факти, справа виходить за межі індивідуальної відповідальності конкретного посадовця і може стати тестом для всієї системи державного фінансового контролю.
