Вступ
Ранок 17 червня світ зустрів із тривогою — над іранською столицею Тегераном пролунали потужні вибухи. Те, що ще кілька днів тому здавалося лише загрозливими заявами, стало реальністю: Ізраїль розпочав масштабну військову операцію проти Ірану. Атака, яку вже охрестили «Східний лев», стала найпотужнішим ударом по іранській ядерній програмі за останні десятиліття.
Цей удар має потенціал змінити баланс сил на Близькому Сході. Це не лише конфлікт між двома державами — це виклик всій системі міжнародної безпеки, де сплітаються інтереси Ізраїлю, Ірану, США, а також ядерних угод, проксі-війн і стратегій стримування. У цій статті ми детально проаналізуємо, як розгорталась атака, що стало її причиною, яку відповідь дала (чи не дала) Ісламська Республіка, і до чого це все може призвести.
Хронологія атаки: як розпочався «Східний лев»
О 5:30 за місцевим часом мешканці Тегерану, Ісфахану та інших міст Ірану прокинулися від вибухів. Почалась повітряна фаза масштабної операції ізраїльських військово-повітряних сил під кодовою назвою "Східний лев". Згідно з офіційними заявами Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), ціллю операції було знищення критичних елементів іранської ядерної програми та усунення ключових осіб, причетних до її реалізації.
Основні етапи атаки:
Нейтралізація ППО: першочергово було знищено системи протиповітряної оборони Ірану, щоб забезпечити вільний доступ до повітряного простору.
Масований авіаудар: понад 200 літаків F-15, F-16, F-35 атакували понад 100 об’єктів по всій країні. Ударів зазнали стратегічні міста — Табріз (авіабаза), Керманшах (ракетний центр), Тегеран, Ісфахан, Ірак та головний ядерний об'єкт у Натанзі.
Використання дронів: паралельно діяли невеликі дрони, запущені агентами Моссаду безпосередньо з території Ірану. Вони застосовувались для прицільного усунення «людських цілей».
Перші результати:
Знищено багаторівневу інфраструктуру зі збагачення урану в Натанзі.
Убиті ключові постаті: генерал-майори ЗС Ірану, вчені ядерної програми.
Суттєво підірвано координацію іранського військово-політичного командування.
Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац відразу після атаки заявив, що це "превентивний, але вирішальний удар для забезпечення національної безпеки". Водночас в Ізраїлі було оголошено надзвичайний стан, передбачаючи можливу відповідь Ірану.
На момент публікації атака ще тривала, але вже тоді стало очевидно: цей день увійде в сучасну історію Близького Сходу як точка неповернення у протистоянні двох регіональних гравців.
Військовий аспект: як Ізраїль здійснив операцію за 1500 км від дому
Операція «Східний лев» стала унікальним зразком сучасної високоточності, логістики та багаторівневої координації військових дій. Ізраїль, маючи обмежені ресурси для проведення масштабних операцій на великій відстані, зміг завдати нищівного удару по ядерній інфраструктурі Ірану — країни, що розташована за півтори тисячі кілометрів від ізраїльських кордонів.
Основні платформи атаки:
F-15, F-16, F-35 — основна бойова міць операції.
Бомби JDAM (керовані по GPS) та SPICE — забезпечили високу точність ураження.
Малі дрони, виготовлені в Ірані агентами Моссаду, застосовані для ліквідації окремих цілей — зокрема, іранських командирів і вчених.
Тактика:
Першочерговий удар по ППО — паралізував систему захисту Ірану та відкрив повітряний простір.
Комбінована атака з повітря та зсередини країни — дрони та авіація діяли одночасно.
Цілеспрямовані удари по конкретних персоналіях — генеральний штаб, вчені, ключові фігури ядерної програми були знищені у власних домівках.
Ці дії свідчать про високий рівень розвідки та підготовки. Ізраїль також, за повідомленнями, завдав ударів по об’єктах запуску балістичних ракет і складах боєприпасів — тим самим нейтралізував потенційну здатність Ірану до негайної відповіді.
Враховуючи обмежену кількість літаків-заправників у ЦАХАЛу, Ізраїль був змушений використовувати нестандартні рішення, як-от внутрішньоіранські дрони, які доводять: війна нового покоління більше не має чіткої лінії фронту.
Реакція Ірану: жорстка риторика і слабка відповідь
На перший погляд, офіційна риторика Тегерану була очікувано різкою: звинувачення в агресії, обіцянки жорсткої відплати, пряма загроза Ізраїлю та США. Але за цими словами — вражаюча відсутність симетричної відповіді. Показовою стала заява Верховного лідера Алі Хаменеї, який назвав атаку «доказом підлості Ізраїлю» і пообіцяв «гірку долю» у відповідь. Проте вже в перші години стало зрозуміло, що за словами поки не стоїть дієва реакція.
Єдина спроба відповіді:
Через 5 годин після атаки Іран запустив 100 дронів Shahed в бік Ізраїлю. Це була найбільша відповідь на удар, але:
Усі дрони були збиті ще над Йорданією ізраїльськими ВПС.
Жодна ціль не була уражена.
У порівнянні з атаками Росії на Україну (300–400 Shahed одночасно) — реакція виглядала символічною.
Причини слабкої реакції:
Знищене керівництво: серед убитих — генерал-майори Багері, Саламі, Рашид, адмірал Шахмані.
Паралізована координація: удари влучили прямо у місця проживання командирів.
Застарілий авіапарк: іранські ВПС складаються здебільшого з F-14, F-4 70-х років, а також кількох МіГ-29 та Су-24.
Відсутність засобів дозаправки у повітрі — без них Іран просто не має змоги дістатись Ізраїлю сучасними засобами.
Втрачена частина пускових установок і боєприпасів — за даними ізраїльської сторони, вони були знищені під час першої хвилі атаки.
Висновок:
Іран, найімовірніше, не очікував нападу або ж вважав попередження блефом. Керівництво перебувало вдома, на стратегічних об’єктах не було належної охорони. Військова відповідь виявилась обмеженою і неефективною, що завдає ще одного удару по престижу Тегерана на міжнародній арені.
Геополітичний контекст: гра великих сил і дипломатичний фронт
Атака Ізраїлю на Іран — це не лише військова операція, але й потужний геополітичний сигнал, що змінює розстановку сил на Близькому Сході. За кулісами авіаударів і вибухів — дипломатичні розрахунки, глобальні інтереси та довготривалі конфлікти, що виходять далеко за межі Ізраїлю та Ірану.
США: офіційне дистанціювання, неофіційна підтримка
Американська адміністрація заявила, що не брала участі в плануванні чи реалізації операції. Але:
За кілька днів до атаки США евакуювали частину персоналу з посольств у регіоні.
Американці та британці пообіцяли допомогу Ізраїлю в разі іранської відповіді.
Жодного осуду з боку Вашингтона не пролунало.
Це свідчить про мовчазну згоду або навіть попередню поінформованість американців. Більше того, екс-президент Дональд Трамп прямо визнав знання про атаку і назвав її "результатом попереджень, які Іран проігнорував".
"Я давав їм шанс за шансом. Мігло бути набагато гірше. Тепер ті, кого попередили — мертві," — написав Трамп у Truth Social.
Ізраїль: стратегічний хід Нетаньягу
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу неодноразово заявляв, що не дозволить Ірану стати ядерною державою. Але час атаки був обраний не випадково. Вже за кілька днів мав відбутись черговий раунд переговорів між США та Іраном щодо нової ядерної угоди (JCPOA).
Ізраїльський удар, ймовірно, мав на меті зірвати дипломатичний процес, який міг би:
Зняти санкції з Ірану.
Дозволити розвиток його мирної ядерної програми.
Відкрити двері для іноземних інвестицій у країну.
Все це — неприйнятно для Ізраїлю, який бачить у Ірані екзистенційну загрозу. В результаті атаки Іран відмовився брати участь у переговорах, посилаючись на агресію Ізраїлю та «мовчання США».
Іран: між ганьбою і шансом
Відсутність рішучої відповіді стала ударом по престижу режиму Аятоли. Водночас це відкриває певне вікно можливостей:
Іран може позиціонувати себе як жертву агресії.
Зберегти потенціал до майбутніх переговорів, уникаючи прямого зіткнення.
Утримати шанс на зняття санкцій і повернення на світовий ринок.
Але одночасно Іран втратив важелі тиску: ядерна програма підірвана, лідери — вбиті, відповідь — слабка. Це ставить країну в геополітичну ізоляцію і посилює позиції США та Ізраїлю.
Потенційні сценарії: війна, деескалація чи дипломатія?
Після удару Ізраїлю проти Ірану світ завмер у напрузі. Усі задаються одним питанням: що далі? Виходячи з військового, політичного й економічного контексту, можна виділити кілька ключових сценаріїв розвитку ситуації.
Сценарій 1: Повномасштабна війна
Найгірший і найменш бажаний для всіх сторін варіант. Він включає:
ракетні удари Ірану по території Ізраїлю;
втягування проксі-груп, зокрема «Хезболли» у Лівані та проіранських бойовиків у Сирії;
можливу ескалацію до морських боїв у Перській затоці.
⚠️ Мінуси для Ірану: слабка авіація, зруйнована логістика, ризик прямого удару США.
⚠️ Мінуси для Ізраїлю: втрати серед цивільних, тиск міжнародної спільноти, ризик ударів по критичній інфраструктурі.
Сценарій 2: Асиметрична відповідь Ірану
Іран може обрати непряму відповідь:
теракти за кордоном;
кібератаки на ізраїльську інфраструктуру;
атаки на морське судноплавство або нафтову інфраструктуру в регіоні.
Це дозволить уникнути прямого зіткнення, зберігши обличчя і водночас намагаючись відновити вплив.
Сценарій 3: Дипломатичне “перезавантаження”
Найраціональніший з погляду довгострокових інтересів сценарій:
Іран де-факто погоджується на замороження ядерної програми;
США повертають перемовини у рамки нової JCPOA;
Ізраїль утримується від подальших атак в обмін на гарантії безпеки.
☑️ Це дозволило б знизити напругу, уникнути нової війни й відновити діалог, однак такий варіант потребує взаємних поступок, на які наразі сторони не готові.
Наслідки: що змінює ця атака для світу та регіону
Операція «Східний лев» — це не просто розгортання зброї. Це стратегічна подія, яка вже зараз змінює політичну реальність на Близькому Сході та має наслідки далеко за його межами.
1. Іран втрачає авторитет
Репутаційна поразка: керівництво вбите, відповіді немає.
Втрата переговорної позиції з США.
Демонстрація внутрішньої вразливості — навіть всередині країни діють ізраїльські дрони.
2. Ізраїль демонструє силу
Нетаньягу довів, що готовий діяти без огляду на Захід.
Зміцнення позицій в регіоні: сигнал Саудівській Аравії, ОАЕ, Туреччині.
Але й ризик міжнародної критики за порушення міжнародного права та загрозу ескалації.
3. США отримують контроль над переговорами
Формально не брали участі, але мають простір для маневру.
Можуть нав’язати новий формат угоди на своїх умовах.
Отримали важіль тиску на Іран без прямого втручання.
4. Світ на порозі нової ядерної кризи
Атака показала, що ядерна програма — вразлива, але не знищена.
Постає питання: чи зможе Ізраїль постійно зупиняти розвиток Ірану силою?
Чи буде нова гонка ядерного озброєння на Близькому Сході?
Висновок: межа великої війни чи дипломатичний рубікон?
Атака Ізраїлю на Іран у рамках операції «Східний лев» стала безпрецедентною подією не лише для Близького Сходу, а й для глобальної системи безпеки. За кілька годин було знищено стратегічні об’єкти, вбито ключових фігур і фактично поставлено під сумнів здатність Ірану захистити себе, навіть на власній території.
З одного боку, Ізраїль досяг того, чого прагнув роками: зриву іранської ядерної програми, зриву перемовин між Тегераном і Вашингтоном, демонстрації власної військової переваги. З іншого — ці дії відкривають двері для непередбачуваної ескалації, де будь-яка помилка або провокація може призвести до великої регіональної війни.
Іран опинився перед болісним вибором:
або визнати поразку й повернутись до дипломатії зі слабшої позиції;
або спробувати відплатити асиметрично, ризикуючи втратити все.
Для США ця ситуація — випробування лідерства. Вони одночасно отримали важіль тиску на Іран, але й відповідальність за можливі наслідки — прямі чи через союзників.
Для світу — це нагадування, що ядерна загроза — не абстракція. Це реальний фактор, який здатен спровокувати війни, змінити дипломатичні альянси та перекроїти карту міжнародних відносин.
Чи стане ця атака початком нової ери стримування чи прелюдією до масштабного конфлікту — залежить від наступних кроків кожної зі сторін.
