Військова операція, яка, як стверджується, порушила міжнародне право, викликала хвилю обурення серед країн Латинської Америки
В ході несподіваної операції США захопили президента Венесуели Ніколаса Мадуро і бомбардували військові та цивільні об'єкти по всій Венесуелі, залишивши майбутнє цієї латиноамериканської країни невизначеним.
Мадуро зараз прямує до США, щоб «постати перед судом за кримінальними звинуваченнями», заявив сенатор Майк Лі (республіканець від штату Юта) після розмови з держсекретарем Марко Рубіо. На прес-конференції президент Дональд Трамп оголосив, що США «будуть керувати країною доти, доки ми не зможемо забезпечити безпечний, належний і розсудливий процес зміни влади».
«Ми не можемо допустити, щоб владу у Венесуелі перейняла людина, яка не дбає про благо народу», — сказав Трамп, додавши, що це може супроводжуватися введенням американських військ.
Ця операція знаменує драматичний поворот подій після місяців ескалації конфлікту під керівництвом США проти режиму Мадуро, що включала серію атак на наркочовни і навіть деякі цілі всередині Венесуели. Викрадення Мадуро, яке, як видається, порушує міжнародне право, відбулося лише через кілька днів після того, як нині усунутий президент запропонував Вашингтону провести переговори.
«Я не хотів вести переговори», – заявив Трамп телеканалу Fox News, додавши, що він може розпочати «другу хвилю» ударів, якщо представники режиму не відмовляться від влади.
Віцепрезидент Венесуели Делсі Родрігес попросила США надати докази того, що Мадуро та його дружина, яка також була захоплена, живі. Трамп заявив, що Рубіо розмовляв з Родрігес і що вона «готова зробити все, що ми вважаємо необхідним, щоб Венесуела знову стала великою».
Прихильники зміни режиму у Венесуелі загалом сподівалися, що цьогорічна лауреатка Нобелівської премії миру Марія Коріна Мачадо прийде на зміну Мадуро. Мачадо, зі свого боку, закликала до призначення Едмундо Гонсалеса, якого багато хто вважає законним переможцем виборів у Венесуелі, що відбулися у 2024 році.
У своїй досить жорсткій статті редакція New York Times назвала цю атаку «сучасним імперіалізмом».
«Діючи без будь-якої міжнародної легітимності, законної юридичної влади чи внутрішньої підтримки, пан Трамп ризикує надати виправдання авторитарним лідерам у Китаї, Росії та інших країнах, які прагнуть домінувати над своїми сусідами», – написала редакція.
Ці атаки викликали порівняння з вторгненням США до Панами в 1989 році, під час якого американські війська захопили і депортували тодішнього президента Мануеля Нор'єгу.
За кілька місяців до ударів Конгрес неодноразово голосував проти ухвалення законопроєктів, які б обмежили здатність Трампа здійснити сьогоднішні атаки. Адміністрація, як повідомляється, стверджувала, що в такому законі немає потреби, оскільки адміністрація не мала наміру вводити війська до Венесуели.
Спочатку сенатор Лі, здавалося, критикував Трампа за проведення ударів без схвалення Конгресу. Але після розмови з Рубіо Лі стверджував, що ця операція підпадає під повноваження президента щодо захисту військ від безпосередньої загрози. (Ця «дірка» у військових повноваженнях «достатньо велика, щоб проїхати на танку», стверджував Адам Ісаксон з Вашингтонського офісу з питань Латинської Америки.)
«Яструби» з Конгресу підтримали удари, а деякі з них стверджували, що Трамп тепер повинен звернути свою увагу на інших лівих авторитарних лідерів у регіоні.
«Мадуро впав, наступними будуть кубинський президент Мігель Діас-Канель і нікарагуанський президент Даніель Ортега», — сказав конгресмен Карлос Гіменес (республіканець від Флориди).
«Наша півкуля буде півкулею свободи!»
Лідери Чилі, Куби та Колумбії засудили ці атаки. Президент Мексики Клаудія Шейнбаум заявила, що ці атаки є порушенням міжнародного права і ставлять «регіональну стабільність під велику загрозу». Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва назвав цю операцію «нагадуванням про найгірші випадки втручання в політику Латинської Америки та Карибського басейну». Американські союзники в Європі поки що в основному обмежуються закликами до деескалації та поваги до міжнародного права.
За повідомленнями, цілями бомбардувань США були, серед іншого, військові об'єкти, а також цивільний порт і палац законодавчої влади Венесуели.
Причини різкої ескалації дій адміністрації Трампа залишаються неясними. Трамп часто називає боротьбу з наркотиками рушійною силою своєї кампанії, але експерти стверджують, що Венесуела майже не має відношення до кризи смертності від передозування в США, яка в основному спричинена фентанілом з Мексики. Адміністрація також висловила зацікавленість у захопленні нафтової промисловості Венесуели, яка контролює одні з найбільших у світі запасів нафти.
Іншим поясненням може бути вплив Рубіо, який під час свого перебування в Сенаті довго виступав за зміну режиму в різних країнах Латинської Америки. У поєднанні з увагою адміністрації Трампа до Латинської Америки в її Стратегії національної безпеки, це може свідчити про те, що військова кампанія проти Мадуро може бути початком подальших дій у цьому регіоні.
Поки що невідомо, чи Трамп просто оголосить перемогу після усунення Мадуро з посади. Більш масштабні зусилля зі зміни режиму, ймовірно, вимагатимуть більш тривалих військових дій з боку США, які можуть включати повномасштабне вторгнення, що може ще більше занурити країну в хаос.
За даними опитування CBS News, станом на листопад 70% американців виступили проти військових дій США у Венесуелі.
Джерело — Responsible Statecraft
