Автор: Пол Хокенос для Foreign Affairs
Оригінальний допис був опублікований 2 квітня 2024 року
Всупереч усьому, українці домінують над росією в Чорному морі.
Одеса, Україна - У своєму офісі з видом на чорноморський порт «Південний» в Одесі Віктор Берестенко задоволено посміхався, дивлячись на півдюжини великих міжнародних вантажних суден, що стояли за межами гавані. «Це так само прекрасно, як твій перший поцілунок», - сказав усміхнений президент Асоціації міжнародних експедиторів України. У розмові з Foreign Policy наприкінці березня Берестенко був дуже радий повідомити мені, що три «вільні порти» України - всі в Одесі та її околицях - працюють цілодобово і без вихідних, і що експорт зерна повернувся до довоєнного рівня.
Відновлення чорноморської торгівлі є великим проривом для України, що різко контрастує з втратами, яких вона зазнала цього року на східних фронтах. На Чорноморському театрі Україна здійснила немислиме: дала відсіч «поважному» (лапки та курсив Мортіса) російському флоту, попри те, що майже не має власних військово-морських сил.
З крихітної смужки узбережжя навколо Одеси Україна зупинила спробу Москви відрізати від моря і підірвати її економіку, позбавивши її можливості продавати об'єми свого сільськогосподарського експорту. Навесні 2022 року росіяни встановили блокаду українських чорноморських портів і зупинили [її] експорт. Це змусило Україну переорієнтуватися на сухопутні шляхи збуту своїх товарів і спричинило стрибок світових цін на зерно, що викликало занепокоєння щодо голоду на Близькому Сході та в Африці. Сьогодні росія все ще окупує 16 українських портів. Але Чорноморський фронт виглядає для України більш обнадійливим, ніж будь-коли з початку війни понад два роки тому.
Український флот втратив 80 відсотків своїх кораблів після російської окупації Криму в 2014 році. Але, покладаючись на поєднання ракетних систем і безпілотних катерів-дронів, керованих сучасними системами GPS і камерами, ЗСУ стверджують, що вони вивели з ладу третину російського Чорноморського флоту. Вони також перекрили російські лінії постачання, які обслуговують тисячі солдатів на окупованих територіях півдня України.
24 березня Україна завдала ще одного удару, за повідомленнями, ракетами класу «повітря-земля» британського або французького виробництва, знищивши два великі російські десантні кораблі та іншу інфраструктуру поблизу окупованого кримського портового міста Севастополь. Російський флот зазнав такої поразки, що це призвело до відставки в середині березня його головного адмірала Ніколая Євмєнова. Сьогодні російські кораблі, що залишилися, пришвартовані до причалів на дальньому боці Кримського півострова, поза полем зору, але не зовсім поза межами досяжності України.
«Росія хотіла перетворити Чорне море на «велике російське озеро». Але Україна зробила все навпаки», - говорить Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. «Російські кораблі сьогодні не наважуються заходити в північно-західну частину Чорного моря».
Це прикриття дозволило Україні встановити імпровізований морський коридор, який починається в Одесі і проходить безпечними узбережжями членів НАТО Румунії, Болгарії та Туреччини, коли судна прямують на південний захід до протоки Босфор, через яку проходить більша частина чорноморської торгівлі. Завдяки високому врожаю Україна експортує стільки ж зерна - кукурудзи, пшениці та ячменю, скільки вона експортувала до війни - а також і інші товари, і відкрила свої одеські порти для роботи в нічний час, щоб обробляти ще більше вантажів. За даними агентства Bloomberg, до війни Україна продавала більше зерна, ніж увесь Європейський Союз, і постачала половину соняшникової олії, а також залізну руду і добрива, що продавалися у світі.
«Це надзвичайно важливо для економіки України, для Одеської області та для нашого майбутнього, - говорить Сергій Якубовський, економіст Одеського національного університету. «Ми повинні зробити все, щоб цей маршрут був відкритим і надійним».
Асиметрична стратегія України в Чорному морі все більше покладається на українські безпілотні катери - відомі як надводні безекіпажні апарати (морські дрони) - які швидко рухаються по воді під російськими радарами, несучи [на борту] до 800 кілограмів вибухівки. Ці дрони потопили або вивели з ладу деякі з 24 втрачених російських військових кораблів, що свідчить про те, що внутрішнє виробництво озброєнь в Україні активізувалося і має все більші наслідки за відсутності очікуваної допомоги з боку США і Європи. За даними Guardian, наразі в Україні існує 200 компаній-виробників безпілотників, деякі з них фінансуються за рахунок краудфандингових кампаній. За даними Міністерства цифрової трансформації України, у грудні 2023 року вони виробили в 50 разів більше «роботизованих вибухових пристроїв», ніж за весь 2022 рік.
Стратегія України полягає в тому, щоб зберегти свою присутність у Чорному морі з перспективою незабаром набути ракет більшої дальності, необхідні для нанесення ударів по самому Криму і [безпосередный території] росії за його межами, сказав Дубовик. Для України, за його словами, нагальним питанням є те, що буде далі. «Крим у грі, і якщо Україна зможе чинити більший тиск на росію там, це може зробити окупацію неприйнятною. Це змінило б логіку війни, якби росія не могла забезпечувати східний фронт з Криму», - сказав він.
У відповідь росія націлила балістичні ракети на порти, енергетичну інфраструктуру та житлові квартали Одеси. У портовому місті рідко минає день без сирен повітряної тривоги, які змушують його мешканців ховатися у підвали. Лише у березні в результаті російських атак загинуло 32 цивільні особи.
Можна було б подумати, що новий морський маршрут вздовж узбережжя позбавить Україну необхідності отримувати доступ до ринків ЄС через сушу, а саме через Центральну Європу, і, таким чином, пом'якшить тертя, що виникли між центральноєвропейськими країнами та Україною. Після вторгнення росії ЄС дозволив Україні безмитний доступ на свої ринки, що підірвало власну торгівлю зерном країн Вишеградської групи і спонукало фермерів вийти на вулиці у гніві, насамперед у Польщі. Тепер, за логікою речей, торгівля може повернутися до своїх попередніх маршрутів, і болючій суперечці може бути покладено край.
Але не так швидко, пояснив Якубовський, економіст за фахом. Він зазначив, що новий морський коридор України - це тимчасовий і несанкціонований шлях, який став можливим лише завдяки слабкості російського флоту і неформальній домовленості між росією і Україною не атакувати цивільні судна. За його словами, це може закінчитися в будь-який момент.
Що стосується росії, то вона навряд чи зможе покращити свої позиції на Чорному морі найближчим часом. Це пов'язано з тим, що Туреччина контролює протоки Босфор і Дарданелли, і Анкара вирішила дотримуватися букви Конвенції Монтре 1936 року, яка забороняє прохід військових кораблів через протоки в Чорне море під час війни. Таким чином, росія не має можливості надіслати підкріплення до своїх портів.
Відступ росії з чорноморських вод і контроль Туреччини над протоками поставив Анкару за кермо. Чи збереже Україна свій новий торговельний маршрут, певною мірою залежить від Туреччини.
У минулому Анкара показала себе вправною у використанні важелів впливу для просування власних інтересів, якими б вони не були. Це може перетворити «блаженство» Віктора Берестенка на короткочасне задоволення.
