Сучасне українське мистецтво — це потужне та впізнаване поле, де глибина історії, локальна ідентичність та гостра реальність нашого часу переплітаються в єдиний голос. Це мистецтво, яке перестало наздоганяти світові тренди і почало їх диктувати, перетворюючи особисту та колективну травму на універсальні висловлювання про життя, опір та надію. Від полотен, що визнані на світових аукціонах, до вуличних інсталяцій у прифронтових містах — українські митці створюють літопис епохи, який неможливо ігнорувати.
Шлях українського мистецтва до сучасності довгий. Він бере початок із спадщини Київської Русі, де мозаїки та фрески, як-от київська Оранта, задавали найвищий художній стандарт. Переломним став період після здобуття незалежності у 1991 році, коли перед митцями постало питання самоідентифікації. Саме тоді, у 1987 році, картина Арсена Савадова «Смуток Клеопатри» стала емблемою українського постмодерну та відправною точкою для нового етапу.
Серед ключових фігур, які сформували обличчя мистецтва, — Іван Марчук зі своєю унікальною технікою «плентанізму» (сплетіння ліній), яка стала символом пошуку ідентичності; Анатолій Криволап — лідер за аукціонними продажами, що перетворює український степ на медитацію про природу кольору та емоції; легендарна Марія Примаченко, чиї фольклорні мотиви стали частиною національного коду; один з засновників «нової хвилі» 1990-х Арсен Савадов; та Олег Тистол — митець-інтелектуал, який іронічно працює з політичними та історичними міфами.
Сьогоднішнє покоління митців формує новий ландшафт, де експеримент став нормою. Вони вільно працюють з живописом, графікою, інсталяцією, перформансом, відеоартом та цифровими проєктами. Центральними темами є: Пам'ять та ідентичність (переосмислення фольклорних мотивів у сучасному контексті); Війна та травма (мистецтво як спосіб фіксації історії та інструмент соціальних змін); та Діалог із традицією без буквальності.
Формуванню сильної сцени сприяло й створення інституцій. PinchukArtCentre став ключовим майданчиком для міжнародного діалогу. Такі галереї, як «Бланк-Арт», «Лаврські дзвони», «Мистецький Барбакан», створюють середовище для показу та обговорення. Українське мистецтво отримало глобальне визнання: роботи Анатолія Криволапа продаються на Sotheby's за рекордні суми, а українські митці активно беруть участь у бієнале в усьому світі.
Сучасне українське мистецтво — це більше, ніж естетика. Це форма опору, спосіб виживання та інструмент для розуміння реальності. Воно не боїться бути вразливим, щирим і прямим. У ньому, немов у краплі води, відбивається історія нації, яка, переживаючи найтемніші часи, продовжує творити, цим самим стверджуючи свою незламну волю до життя та майбутнього.
