коли треба гострити клинок,
випадає завжди рукоять
щоб дотримуватись вимог
мусиш сам себе запаять
мусиш сам себе перекроїти,
заспокоїти і замовчати
і триматись, як цвях забитий,
не розвалюючись на шмати
коли треба гострити клинок,
нема сил щоб держати бронзу
гарантовано, точно в строк
ціпеніє поволі розум
в нерухомості, у застої
стрімко важчає рукоять,
і на тебе одною ордою
йдуть десятки різних сум'ять