хельгела
хельгела

чернь

янгол мій білий, янгол блідий,

не прошу протоптану путь

познімай лише з мене бинти,

і хоч трохи зі мною побудь

не кидай десь у ямі самого,

і крізь чернь мене проведи

не одводь мою душу до Бога,

краще з неї викручуй гвинти

відтягни мене знов за комір,

і подалі від смерті відкинь

поки я не подох, не помер

у одній із затертих святинь

поки в серці ще живі слова,

дай одну безпечальную нічку

і умий, так як матір вмива,

а тоді вже відпустиш у вічне

ПоезіяЛітератураВіршіУкраїнська Література
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
хельгела
хельгела@helgela

2Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 1 лютого

Більше від автора

  • клинок

    коли треба гострити клинок,

    Теми цього довгочиту:

    Мистецтво

  • м’якоть

    скоро зникне срібляста імла,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається