~Тобі кульбабою не бути~

Тобі Доля виткана срібними нúтками

Й Хмари зіткані сталлю.

Мені Стеля стала прозорою плиткою

Й Зорі будують скрижалі.

Тобі Води грають славень небес

І Землі грають на струнах.

Мені Куля наспівує смертний процес

І фільмує його у трунах.

Ти Рослина квітуча і вічно зелена,

Я – померле коріння Кульбаби.

Мені вилами видерли ламані ребра.

На тобі нема жодної рани.

Дякую за виділену хвилинку для мого вірша та бажаю вам гарного дня і смачного чаю:)

{опис за жодних обставин не закликає людей читати мої вíрші та пити чай, якщо у них немає до того бажання/настрою}