Тисячі вже спочили,
а я лише починаю проживати історії,
які забрали у них
не живі і не мертві
вигнанці з усіх світів,
що автостопом по всіх піках
теренового вінця
несуть стяг занепаду і гріха
І тануть у часі мрії,
і танець світил і сузір’їв
вже бачимо з різних трибун ми,
розділені мурами хвиль,
полями хрестів і трун,
ми бачимо світла мить
серед всемогутньої тьми,
ми чуємо ехо струн,
неначе проміння лун хтось
зачепив і втік,
наляканий тим,
що пробудив
у темряві.
5.07.2023