Цей світ тебе зкурює,
Як сигарету,
Струшує в землю попіл.
Смог спалених душ
огортає планету.
Колір - охра і туш.
Пам'ять - дурман,
Сурогат подій,
Цілющий п'янкий нектар, -
Змиває риси
З облич людей,
Лишає.відбитки.дат.
19.02.2023
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 9 червня
Більше від автора
скутий лютим
актуалізація сумнівів у власній необхідності та реалізованості в ролі поета
Теми цього довгочиту:
Поезіясвідчити
весь оцей зайвий і трохи притягнутий за вуха фаталізм
Теми цього довгочиту:
Віршімереживо подихів
скупа поезія смутку, що ще лишилася після тієї зими. смутку лишилось більше
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
Споживайте, це - тіло моє
Прийміть, споживайте, це - тіло моє, що сформоване попелом, страхом та брудом
Теми цього довгочиту:
ВіршіПам'яті 24.02.22
Це згадки того ступору. Переживання, сни. Як воно відгукується десь всередині кожен раз у похмурий день, коли я їду кудись далеко на авто.
Теми цього довгочиту:
ВіршіТеми цього довгочиту:
Поезія
