Цей світ тебе зкурює,
Як сигарету,
Струшує в землю попіл.
Смог спалених душ
огортає планету.
Колір - охра і туш.
Пам'ять - дурман,
Сурогат подій,
Цілющий п'янкий нектар, -
Змиває риси
З облич людей,
Лишає.відбитки.дат.
19.02.2023
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
скутий лютим
актуалізація сумнівів у власній необхідності та реалізованості в ролі поета
Теми цього довгочиту:
Поезіясвідчити
весь оцей зайвий і трохи притягнутий за вуха фаталізм
Теми цього довгочиту:
Віршімереживо подихів
скупа поезія смутку, що ще лишилася після тієї зими. смутку лишилось більше
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
Вірші, якими я готова поділитись.
Трохи віршів , якими я готова поділитись . Приємного перегляду .
Теми цього довгочиту:
ВіршПрисягаю холоду
ходжу туди-сюди, вивертаю кишені, розкидаю крихти минулого містом.
Теми цього довгочиту:
ПоезіяВсі втратять всіх
«Всі втратять всіх» - цей закон завжди трактувало небо. Це так несправедливо й нестерпно. Так боляче, розриває легені. Від мене нічого не зостанеться зрештою, але це не страшно. Страшно, що я втрачу тебе, себто автоматично лишусь без неба
Теми цього довгочиту:
Вірші