Окремі моменти втрачають цінність,
Коли цілі мережива подихів
Розплітаються
І розносяться вітром по вічному степу
Серце моє кремінніє
З кожним оновленням мапи скарбів,
Що навічно лишаться лежати
Десь там,
Серед руїн
14.03.2023
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 9 червня
Більше від автора
відбитки дат
поезія із самого дна воєнно-зимової апатії
Теми цього довгочиту:
Віршіскутий лютим
актуалізація сумнівів у власній необхідності та реалізованості в ролі поета
Теми цього довгочиту:
Поезіясвідчити
весь оцей зайвий і трохи притягнутий за вуха фаталізм
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
ПоезіяПоезія. Авторський вірш про закоханість “МРІЯ”
Авторський вірш про закоханість “МРІЯ”
Теми цього довгочиту:
Поезіяv.b | комети у степу | цикл “абразія“
Пам’ять — як зірка: зникає, але ще світить. І ми, мов комети, мчимо в тумані вчорашніх левад, шукаючи те, що вже не співає, але ще живе в нас. До порогу — крізь нескінченність.
Теми цього довгочиту:
Поезія
