скутий лютим

Ніколи більше не зможу вільно і просто бути,
Я скутий цим лютим назавжди,
Вкритий снігом, що ніяк не розтане
Від сонця нації, що сходе на Сході

Така природа речей.
Мені пече від (не)буття причетності до відбудови
Цих історичних сходів,
Що не раз нівечилися енкведе, фесбе та іншими товаришами,
Мені пече від буття нащадком величних поетів
І не мати жодного вірша, який би комусь став замість смерті,
Натомість - майже кожен із них про смерть.

24.02.2023