15.07.2024 р.
***
Сильна спека мене сповиває
У своїм найзамріянім сні...
І нічого нас вже не тримає
Від мовчання і тихої гри!
***
Ця країна - це наші простори,
Невимовний оспіваний рай!
Повсякденні легенькі турботи?
А от ні! Проповзав оркостан!
***
Він весь час нас тримав у напрузі
З 90-х і далі в пітьму,
Прагнув нас до стіни всіх прикути
І згноїти та кинуть в "тюрму"!
**"
Та здаватись в полон не збирались
Ми нащадки козацьких степів!
І тепер воїн наш їх вбиває
Під покровом небесних склепінь!
Питання, на яке не має короткої відповіді. І точно буде мало одного допису. Але з чогось треба починати, так? Тому пишу: часто складність буквально не в тому, що вирозходитеся з людиною, а в тому, что саме ця людина задовольняла ваші певні(важливі для вас) потреби.
Якщо не піднімати очі вгору То ніби все так само, як було Є магазини, мафи, є городи, І панорамне у стіні вікно...
Питання, на яке не має короткої відповіді. І точно буде мало одного допису. Але з чогось треба починати, так? Тому пишу: часто складність буквально не в тому, що вирозходитеся з людиною, а в тому, что саме ця людина задовольняла ваші певні(важливі для вас) потреби.
Якщо не піднімати очі вгору То ніби все так само, як було Є магазини, мафи, є городи, І панорамне у стіні вікно...
