Подорож

Хоч годинник розбий, час мина і мина,

ти ніколи його не зупиниш.

Ми міняли роботу, смаки, імена,

все одно залишались такими ж.

Я писати приречений, поки живий,

як спинюсь, то не треба овацій,

і закоханий в світ, та не знаю чи він

теж сказав би про мене слова ці.

За життя я не раз відчував його гнів

і втікав в площину невідому,

то закритись з собою на тисячу днів,

то летіти подалі від дому.

Не питай де я був, я наосліп блукав,

та ніяк з цього кола не вирвусь,

наче хтось мене завжди тримав за рукав

і не дав покотитися в прірву.

Розкажи всі новини, що я не застав,

поки був за кордонами світу,

і рукав відпусти, я не бачу підстав

знов залишити твóю орбіту.

лютий 2023

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Bakhtiiar Yelchuiev
Bakhtiiar Yelchuiev@yelchuievpoetry

Музикант, поет і т.п.

18Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 18 вересня

Більше від автора

  • Фіранки

    Фасади ховають від ока такі таємниці

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Північне море

    Сонце сьогодні сіло в Північне море

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається