Друкарня від WE.UA

Подорож

Хоч годинник розбий, час мина і мина,

ти ніколи його не зупиниш.

Ми міняли роботу, смаки, імена,

все одно залишались такими ж.

Я писати приречений, поки живий,

як спинюсь, то не треба овацій,

і закоханий в світ, та не знаю чи він

теж сказав би про мене слова ці.

За життя я не раз відчував його гнів

і втікав в площину невідому,

то закритись з собою на тисячу днів,

то летіти подалі від дому.

Не питай де я був, я наосліп блукав,

та ніяк з цього кола не вирвусь,

наче хтось мене завжди тримав за рукав

і не дав покотитися в прірву.

Розкажи всі новини, що я не застав,

поки був за кордонами світу,

і рукав відпусти, я не бачу підстав

знов залишити твóю орбіту.

лютий 2023

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Бахтіяр Єлчуєв
Бахтіяр Єлчуєв@yelchuiev

Музикант, поет, письменник

10Довгочити
320Перегляди
2Підписники
На Друкарні з 18 вересня 2023

Більше від автора

  • Скло

    травень 2025

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Футурист

    червень 2025

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Вишні

    вірш

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Це також може зацікавити:

  • Містика мого дитинства

    Це нестримне весняне буяння наштовхує мене на спогади. Таку вже маю натуру. Був вечір. Пригасле світло сонця спадало крізь вікна на мамині квіти. Коли було принюхатись, ті квіти пахли землею і настояною у пляшках зеленуватою водою.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • 588ма Кава Купідону

    Продовження попереднього вірша (а, може, він один такий окремий собі), написаний теж за півгодини під час Першої Кави у кнайп-клубі "Купідон". Там же й продекламований.

    Теми цього довгочиту:

    Купідон

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Містика мого дитинства

    Це нестримне весняне буяння наштовхує мене на спогади. Таку вже маю натуру. Був вечір. Пригасле світло сонця спадало крізь вікна на мамині квіти. Коли було принюхатись, ті квіти пахли землею і настояною у пляшках зеленуватою водою.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • 588ма Кава Купідону

    Продовження попереднього вірша (а, може, він один такий окремий собі), написаний теж за півгодини під час Першої Кави у кнайп-клубі "Купідон". Там же й продекламований.

    Теми цього довгочиту:

    Купідон