Хоч годинник розбий, час мина і мина,
ти ніколи його не зупиниш.
Ми міняли роботу, смаки, імена,
все одно залишались такими ж.
Я писати приречений, поки живий,
як спинюсь, то не треба овацій,
і закоханий в світ, та не знаю чи він
теж сказав би про мене слова ці.
За життя я не раз відчував його гнів
і втікав в площину невідому,
то закритись з собою на тисячу днів,
то летіти подалі від дому.
Не питай де я був, я наосліп блукав,
та ніяк з цього кола не вирвусь,
наче хтось мене завжди тримав за рукав
і не дав покотитися в прірву.
Розкажи всі новини, що я не застав,
поки був за кордонами світу,
і рукав відпусти, я не бачу підстав
знов залишити твóю орбіту.
лютий 2023