……
-Як тебе звати? кат чи друг?
-Оу....за ці століття мене звали по різному навіть лікарем душі. Але незалежно від їхнього ставленя до мене я завжди була присутня в їхньому житті. Незалежно від їх настрою, станоща.
На різних стадіях людського життя я приходила до них, але після того одразу зникала тому що, я була їм не потрібна. А коли знадобилась вони благали подовжити їхнє безглузде життя ......ах як кумедно я завжди була їм потрібна в момент людських страждань! Але я не хотіла позбавляти їх болю на кінці їхнього спасіння.
Я хотіля щоб вони страждали навіть після смерті, навіть якщо від їхнього існування не було і краплі користі. Тому я вирішила, що я більше ніколи не буду відбирати їхні життя , я буду їм його дарувати, але воно буде сповнене нелюдського жалю, болю та нездійсненних бажань.
Я буду рятувати створінь за людською подобою, тим самим засуджуючи їх на вічні страждання.
Мій телеграм: The Reading lovers
