можна, я додам свого фіолетового до твого жовтого?
ми будемо як ранкова кава на фоні лаванди
або як бузок скупаний весняним сонцем
можна, мої чайки політають над твоїм морем?
я вийду до вікна своєї віранди
побуду чужинцем, злочинцем,
що дивиться за твоїм танцем
вечірнім танцем
чому так неба сірого
колеса, кросівки, коліна
У цьому вірші звертаються до річки, яка символізує спогади, емоції та переживання. Розповідають про своє каяття та любов, яка переплітається з болем і втратами. Річка стає свідком його почуттів, а також місцем, де зберігаються незавершені листи та думки
Одурманення, бій почуттів, склеювання долонь усмішкою. Наше щастя, - яке деколи нам тушить день, стає все більш чутливим, коли кохаємо людину, просту, без заходів брехні
У цьому вірші звертаються до річки, яка символізує спогади, емоції та переживання. Розповідають про своє каяття та любов, яка переплітається з болем і втратами. Річка стає свідком його почуттів, а також місцем, де зберігаються незавершені листи та думки
Одурманення, бій почуттів, склеювання долонь усмішкою. Наше щастя, - яке деколи нам тушить день, стає все більш чутливим, коли кохаємо людину, просту, без заходів брехні
