чому так неба сірого
не вистачає моїй утомі?
чому рятуюсь вірою
в душевні свої побої?
мені так важко дихати
коли багато очей навколо.
вони намагаються висікти
із моїх трикутників кола.
чому так неба сірого
не вистачає моїй утомі?
чому рятуюсь вірою
в душевні свої побої?
мені так важко дихати
коли багато очей навколо.
вони намагаються висікти
із моїх трикутників кола.
можна, я додам свого фіолетового до твого жовтого?
колеса, кросівки, коліна
Текст говорить із читачем, та питає та спонукає до дій, в часи засмічення простору наших очех та гною наших несформованих поглядів
Це згадки того ступору. Переживання, сни. Як воно відгукується десь всередині кожен раз у похмурий день, коли я їду кудись далеко на авто.
Текст говорить із читачем, та питає та спонукає до дій, в часи засмічення простору наших очех та гною наших несформованих поглядів
Це згадки того ступору. Переживання, сни. Як воно відгукується десь всередині кожен раз у похмурий день, коли я їду кудись далеко на авто.