чому так неба сірого
не вистачає моїй утомі?
чому рятуюсь вірою
в душевні свої побої?
мені так важко дихати
коли багато очей навколо.
вони намагаються висікти
із моїх трикутників кола.
чому так неба сірого
не вистачає моїй утомі?
чому рятуюсь вірою
в душевні свої побої?
мені так важко дихати
коли багато очей навколо.
вони намагаються висікти
із моїх трикутників кола.
можна, я додам свого фіолетового до твого жовтого?
колеса, кросівки, коліна
Про самотність під чужим небом, коли слова марні, а думки — сильніші за страхи. Це вірш про те, як пережити згасання й почати з нуля: у темряві впізнати тепло, у хвилях — спокій, і зрештою згадати, з чого ти зроблений.
Про самотність під чужим небом, коли слова марні, а думки — сильніші за страхи. Це вірш про те, як пережити згасання й почати з нуля: у темряві впізнати тепло, у хвилях — спокій, і зрештою згадати, з чого ти зроблений.