колеса, кросівки, коліна
червоні і сині
як листя
і твоє намисто
і моє намисто
як твої очі сорочі
сховані в горобині
сині...
колеса, кросівки, коліна
червоні і сині
як листя
і твоє намисто
і моє намисто
як твої очі сорочі
сховані в горобині
сині...
чому так неба сірого
можна, я додам свого фіолетового до твого жовтого?
Ліричний герой шукає своє місце у світі, наповненому красою та емоціями. Він усвідомлює, що справжня краса — це зв’язки між людьми, навіть у холодну погоду. Через свої помилки і труднощі герой розмірковує про ціну життя і важливість кожної миті.
Ліричний герой шукає своє місце у світі, наповненому красою та емоціями. Він усвідомлює, що справжня краса — це зв’язки між людьми, навіть у холодну погоду. Через свої помилки і труднощі герой розмірковує про ціну життя і важливість кожної миті.