колеса, кросівки, коліна
червоні і сині
як листя
і твоє намисто
і моє намисто
як твої очі сорочі
сховані в горобині
сині...
колеса, кросівки, коліна
червоні і сині
як листя
і твоє намисто
і моє намисто
як твої очі сорочі
сховані в горобині
сині...
чому так неба сірого
можна, я додам свого фіолетового до твого жовтого?
Вірш про гнів, що точиться у відповідь на облуду. Тут кожна крапля — осуд тим, хто заплямував істину обличчями без сорому.
Вірш про гнів, що точиться у відповідь на облуду. Тут кожна крапля — осуд тим, хто заплямував істину обличчями без сорому.