Я хочу бачить очі,
Так, не дивуйся, саме твої
Як два смарагда в чарах ночі
Вони манять всі думки мої
І, не хвилюйся, я не прийшов грати…
Просто…навіть тяжко говорити
Губи твої ніжні, дарують драму
Після якої тільки жити, напевно жити
Я все щось марю… в сновидінні
Моїй душі 17 років, привид сподівань
Вона лише раптова, ходить в тіні
Моїх невичерпних бажань
Хоч ти даєш надію, обережно
І не квапливо розганяєш купи запитань
Я мабуть закоханий безмежно
Хоча там в серці, лиш лід та сталь
А може й ні, тоді наступить час світання
Подих гірких і лютих криків… повстань
Чесних слів… і сліз, не вірних уповань
Рухне обрій брилою, в словах прощань
Я хочу бачить твої очі….
Тільки їм я довіряю охоче
