Друкарня від WE.UA

Я відчуваю нудьгу

Я відчуваю нудьгу,
Але це мене в сóбі і вабить,
Можливо, я зможу одну
Або дві доби протриматись.

Навколо волають і знов
Я вимушен очі на це закривати,
Свавілля не бачити, щоб
Із пеклом ще довше єднатись.

Повітря стає тільки важчим,
Повільно ідуть і усюди лиш мріють
Чутки, як не буть їм пропащими,
А ми їх завжди підігрієм.

Любіть та надія вас знайде,
Дихайте, поки є час,
З собою нічого не візьмеш
у пекло, де був вже колись кожен з нас.

Коли відчуваю нудьгу,
Мене в сóбі це більше вабить,
Ніж думка про те, що одну
Або дві доби протримаюсь.

(02:40 am; january, 2, 2025)

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Данило Хвіта
Данило Хвіта@neverrage

2Довгочити
32Перегляди
1Підписники
На Друкарні з 30 січня 2025

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • “ Хованки “

    У вірші "Хованки" йдеться про у спогади і переживання, використовуючи образи природи та родинних стосунків. Ліричний герой згадує про гру в хованки, яка символізує безтурботність дитинства, але також відчуває ностальгію та сум за втраченими моментами.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | *** | цикл “uranus”

    Це щоденник тих, хто мовчки тримає себе між кавою і тривогою, світлом екранів і темрявою маршруток. Поети в підземці, партизани офісів, тіні на сторіс. Але навіть серед цієї втоми — іноді проблискує посмішка, світліша за світанок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • “ Хованки “

    У вірші "Хованки" йдеться про у спогади і переживання, використовуючи образи природи та родинних стосунків. Ліричний герой згадує про гру в хованки, яка символізує безтурботність дитинства, але також відчуває ностальгію та сум за втраченими моментами.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | *** | цикл “uranus”

    Це щоденник тих, хто мовчки тримає себе між кавою і тривогою, світлом екранів і темрявою маршруток. Поети в підземці, партизани офісів, тіні на сторіс. Але навіть серед цієї втоми — іноді проблискує посмішка, світліша за світанок.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія