Так само, як Китай знайшов свою нішу у сфері безпілотників, він також є лідером у глобальному процесі розробки дешевших систем протиповітряної оборони, таких як перехоплювачі, виготовлені за допомогою 3D-друку. Індійська дослідниця Адія Мадхаван ділиться своїми спостереженнями.
На нещодавній виставці в Шеньчжені, де були представлені різноманітні новітні китайські оборонні розробки, одними з найбільш незвичних експонатів стали надруковані на 3D-принтері перехоплювачі, призначені для знищення безпілотників. Ще рік тому багато компаній, які нині випускають ці системи, навіть не починали працювати в цьому напрямку. Сьогодні ж ці самі підприємства виробляють та експортують тисячі таких ракет, здатних фізично знищувати невеликі літальні апарати, зокрема дрони.
Вень Тін, засновник компанії Shenzhen Weichuan Model Equipment, зазначив, що його фірма розпочала їх розробку лише в жовтні минулого року. Оскільки компоненти, необхідні для антидронових систем, збігаються з тими, що використовуються в самих безпілотниках, Китай може використати свій колосальний досвід у розробці БПЛА для швидкого масового виробництва цих бюджетних засобів протиповітряної оборони. Це підтверджує повідомлення про те, що Китай також лідирує в гонці за патентування антидронових платформ. І хоча Пекін має певну фору завдяки використанню вже наявного технологічного інструментарію, оборонна промисловість у всьому світі, схоже, дедалі більше зосереджується на платформах, які є водночас витратними (такими, втрата яких є прийнятною) та економічно вигідними.
Дешевша ППО — це логічний крок
Цей очевидний розворот у бік розробки дешевших засобів протиповітряної оборони відображає тенденції, що виникли під час нещодавніх конфліктів у різних куточках світу. Як російсько-українська війна, так і протистояння з Іраном свідчать про зміну парадигми військової економіки. У заголовках світових медіа регулярно з'являються повідомлення про те, як складним і дорогим системам перехоплення, таким як Patriot та THAAD, буває вкрай важко впоратися з дешевими безпілотниками.
Ракети комплексу THAAD призначені для роботи на великих висотах і перехоплення балістичних цілей, тоді як дрони та баражуючі боєприпаси здебільшого оперують на малих висотах. Нещодавно один з американських конгресменів порівняв використання системи Patriot проти «Шахедів» із «киданням Ferrari у фрісбі», що ідеально резюмує численні недоліки застосування високотехнологічних платформ ППО проти безпілотників.
У таких протистояннях математика більше не працює на користь преміальних перехоплювачів:
• За оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), ракета Patriot PAC-3 коштує близько 4,1 мільйона доларів США.
• Аналогічно, один перехоплювач THAAD обходиться приблизно в 12 мільйонів доларів.
• Для порівняння, іранський дрон Shahed 136 коштує лише 35 000 доларів (за даними того ж CSIS).
На практиці, як свідчать звіти, співвідношення витрат становить приблизно 85 до 1 щоразу, коли ракета Patriot випускається по «Шахеду». Повідомляється також, що США розробили систему LUCAS (Low-cost Unmanned Combat Attack System — Недорога безпілотна бойова ударна система) шляхом зворотного інжинірингу іранського «Шахеда».
З аналогічною проблемою зіткнувся й Ізраїль. Ракета-перехоплювач Tamir, яка коштує від 40 000 до 100 000 доларів США (і яку часто використовують парами для підвищення ймовірності успішного ураження), змушена протистояти ракетам ХАМАС «Кассам», собівартість яких становить мізерні 300 доларів. Хоча до певної міри більший оборонний бюджет здатний поглинути ці витрати, це свідчить про масштабнішу структурну невідповідність між дорогими платформами, розробленими для знищення складних ракет, та примітивними ракетами й дронами, виробництво яких коштує копійки.
Дрони-перехоплювачі проти дронів
Приклад України висвітлює інший бік цього феномену. У відповідь на навалу величезної кількості російських безпілотників, Україна розробила дешеві дрони-перехоплювачі, які вона може дозволити собі витрачати у великих обсягах. За словами колишнього Головнокомандувача Збройних Сил України, саме на дрони припадає 70% перехоплень під час російських атак «Шахедами».
Більш складні та дорогі ракети-перехоплювачі можна приберегти для балістичних загроз, для протидії яким вони й створювалися, тоді як дешеві безпілотники можна розгортати для боротьби з колосальними обсягами ворожих дронів та баражуючих боєприпасів. Враховуючи, що традиційні платформи ППО не розроблялися для антидронових функцій, цілком закономірно, що виникла гостра потреба у створенні альтернатив.
Коли США витратили тривожну частку власних запасів під час війни з Іраном — за наявними даними, Пентагон витратив 4 мільярди доларів на ракети-перехоплювачі для систем ППО лише за перший тиждень — вони невдовзі звернулися до платформ, подібних до українських дронів-перехоплювачів. Повідомляється, що партнери США в Перській затоці опинилися у схожій ситуації. Бахрейн використав аж 87% свого запасу ракет для систем Patriot, за ним ідуть ОАЕ та Кувейт із показником близько 75%, а Катар вичерпав приблизно 40% свого арсеналу. Протягом восьми днів армія США, за повідомленнями, закупила 13 000 дронів-перехоплювачів Merops, які обійшлися їм приблизно у 15 000 доларів за одиницю.
Промислова база Китаю вже була напоготові
Повертаючись до Шеньчженя з огляду на цей контекст, час появи надрукованих на 3D-принтері ракет-перехоплювачів набуває значно більшого сенсу. Та сама база компонентів, масштаби виробництва та домінування в ланцюжках постачань, які свого часу створили компанію DJI, дозволили десяткам фірм за лічені місяці перепрофілюватися на випуск перехоплювачів і запропонувати ціни, нижчі за будь-кого на ринку.
Цей відрив насправді не є результатом якихось специфічних інновацій у сфері перехоплювачів; він зумовлений тим, що Китай вже мав готову промислову базу, коли попит на дешеві технології боротьби з безпілотниками раптово злетів. Той факт, що компанія Вень Тіна Shenzhen Weichuan вже експортує свої платформи як до Росії, так і до країн Західної Азії, яскраво свідчить про те, наскільки масштабним є попит на дешевші засоби протиповітряної оборони.
Схоже, у світі формується консенсус: хоча складні ракети-перехоплювачі більш ніж ефективні для нейтралізації загроз, для яких вони були створені, вони абсолютно не підходять для боротьби з величезною кількістю дешевих безпілотників. Можливо, як показують українські дрони-перехоплювачі та китайський експорт, рішення має підпорядковуватися тій самій економічній логіці, що й сама загроза.
Джерело — ThinkChina
