Ще кілька років тому дрон у війську сприймався як допоміжний інструмент для розвідки. Збройна агресія росії проти України змусила Збройні сили модернізуватися в режимі реального часу — і саме безпілотні системи стали каталізатором цих змін. Сьогодні це вже не додатковий інструмент, а нервова система сучасної армії. Україна змінювалася під обстрілами — і разом із нею змінювалися її Збройні сили.
Перші кроки: волонтерські дрони на фронті
На початку вторгнення безпілотники часто привозили волонтери. Це були цивільні квадрокоптери, які швидко адаптували для фронту. Вони допомагали знаходити позиції ворога, коригувати артилерійський вогонь і оцінювати результати ударів.
Попри ентузіазм, застосування залишалося фрагментарним: бракувало стандартів, навчання та захисту від радіоелектронної боротьби. Проте вже протягом 2022 року стало зрозуміло: хто контролює повітря на тактичному рівні — той контролює поле бою.
«Дрон — це очі підрозділу. Без очей воювати неможливо», — кажуть оператори.
FPV-дрони: економічна та тактична революція
Якщо 2022-й був роком розвідки, то 2023-й став роком FPV-дронів. Невеликий апарат із камерою, вибуховим зарядом і оператором у бліндажі перетворився на засіб точкового ураження. FPV-дрон летить низько, маневрує між деревами й укріпленнями, вражаючи техніку ворога з високою точністю.
Це змінило не лише тактику, а й економіку війни: один дрон у десятки разів дешевший за бронетехніку, яку він здатен знищити. Для волонтерів це означало нову логіку підтримки — донати конвертуються у конкретний інструмент стримування наступу. Для армії — гнучкий та доступний засіб впливу навіть у руках невеликого підрозділу.
Оператор як нова спеціальність
Війна дронів створила нову військову професію.
Оператор сидить у темному укритті. На очах — окуляри, у руках — пульт, поруч — батареї, антени, монітори. Його робота — концентрація, холодна голова і рішення за секунди.
Російські системи РЕБ намагаються «глушити» сигнал, частоти змінюються, прошивки оновлюються. Це вже не просто поле бою — це технологічна дуель.
«Ми воюємо не лише залізом. Ми воюємо швидкістю оновлення», — ділиться оператор.
Від волонтерського руху до системи
Те, що починалося як волонтерський рух, поступово перетворилося на систему.
З’явилися стандарти підготовки операторів;
Держава масштабувала виробництво дронів;
Створено окремий рід Сил безпілотних систем — безпрецедентний крок для сучасної армії.
Дрон перестав бути «додатком» — він став обов’язковим елементом підрозділу. Розвіддані передаються миттєво, рішення ухвалюються швидко. Ланцюг «виявив — передав — уразив» скоротився до мінімуму.
Швидкість як ключова перевага
Україна стала полігоном нової військової доктрини. Швидкість адаптації визначає перевагу: фронт дає зворотний зв’язок, інженери модернізують конструкції, і нові партії дронів повертаються на передову всього за кілька тижнів.
Цикл працює постійно:
фронт → аналіз → модернізація → нова партія → фронт
Для інвесторів і міжнародних партнерів це не лише історія про війну — це формування defense-tech екосистеми, яка після перемоги може стати частиною глобального ринку безпеки.
Виклики та людський фактор
Війна дронів — це постійна гонка.
Не вистачає компонентів;
Залежність від імпортної електроніки залишається викликом;
Системи РЕБ удосконалюються з обох боків.
І найважливіше: оператор — це людина, не алгоритм. Він працює під тиском, у стресі, з високою відповідальністю. Технології не замінюють солдата, вони змінюють його роль.
Безпілотники стали не просто інструментом у війні — вони стали символом трансформації ЗСУ.
Україна довела, що навіть у нерівних ресурсних умовах можна створити перевагу через гнучкість, інновації та швидкість рішень.
Війна дронів — це реальність, у якій модернізується армія, змінюється тактика і формується нова архітектура безпеки. І кожен тихий гул у небі — це нагадування: технології воюють поруч із людьми.
Слава Україні! Героям Слава!
Автор: Олександра Кухарська
