Ми йдемо у пітьму, ми прийшли із пітьми,
Ми діти пітьми. Сама пітьма - ми.
Наша доля - війна, наших душ океан
Пропали і пали, як ранком туман.
Взлетіла, летіла, не сіла а впала
Для смерті, конструкція вдалою стала.
Там де, ця купа металу попала,
Нищити стала усе що дістала.
Війна - це тобі не в машинці робити Бі-Бі,
Це робити Пі-Пі в ядерному грибі.
Коли ручок нема, коли ніжок нема,
Коли дірка від дупи лишилась сама.
Чи буде світло з ранку? Чи на світанку,
Смерть буде чекати на ганку.
Чи полетять лелеки у краї далекі?
Просто так, для безпеки, від холоду і спеки.
Одне дурне каже дурному і щоб не робити, це самому те дурне передає другому.
Такі накази: усім сідати в Камази!
Грузіть в Камази унітази і вази, і зрази.
Втомилися очі мокрі, дівочі
Дивились як мочуть їх з ранку до ночі.
З великим розмахом повіяло страхом.
Точится між Богом війна і Аллахом
А богаті дяді владі раді.
Їм плювати, хто там помирає, у якій засаді
Люди лише, цифри на папері.
Завжди відкриті двері, кращим у цій сфері.
Війна - це бізнес, Бізнес - це гроші,
Бізнес кровавий та гроші хороші.
Людина знає як що клепку має
У війну хто грає - полюбому вмирає.
Бачуть мами і дочки як ядерні грибочки
Дарують їм могильні віночки.
Що ще сказати? Йдіть до хати,
Мийте ноги, намагайтесь не вмирати.
За які такі гріхи, боги дали нам пихи?
За які гріхи, спалахи несуть птахи?
За які такі гріхи, плачуть наші дітлахи?
За які такі гріхи, такі страшні жахи.
Та світло переможе пітьму - схоже
Та слово Боже на війні не допоможе.
Та буде світло з ранку, буде мир на світанку
І я за це на ганку роблю банку з ранку.
