Питання козацької ручної вогнепальної зброї XVII ст. практично не досліджене. Фактично не має дослідників, які би серйозно займалися цією тематикою.
Перші запалювальні механізми – ґнотові замки з'явилися в Європі на початку XV в.
На Україні у військовій зброї гнотові замки набули поширення на рубежі XV-XVI ст.
Механізм гнотового замка складався з частин:
Курок - різноплечний важіль S-подібної форми з отвором для осі, куди входив цвях, який одночасно зміцнював замкову дошку.
Головка курка - пристосована для тримання гноту, мала роздвоєння, яке регулювалося гвинтом.
Бойова пружина – пластинчаста, дещо вигнута, одним кінцем кріпилася цвяхом до ложа, вільним кінцем діяла на хвіст курка знизу вгору.
Спуск складався з пластинчастої пружини з виступом-шепталом і голівкою-кнопкою.
При пострілі натискали пальцем на кнопку, шептало утоплювалося, звільняло курок, який під дією бойової пружини опускався на полицю і запалював затравочний порох.
Просте і дешеве пристосування, яке дало змогу вести більш точну прицільну стрілянину, різко підвищило ефективність ручної вогнепальної зброї. На середину XVII ст. гнотові мушкети та аркебузи були основною зброєю піхотних формацій європейських армій. Проте, ця система мала багато недоліків. Через відкритий гніт, не можливо було стріляти в дощ, з коня, охороняти порохові склади тощо. Тому з'являються коліщаті та ударно-крем'яні замки.Під час розкопок поля Берестецької битви знайдено ствол мушкета з ґнотовим замком. Мушкет був гладкоствольним без мушки і прицілу, мав калібр 16 мм. Ствол, довжиною 1,10 м, майже на всю довжину восьмигранний.
Джерела:
17c.org.ua
Канал залізна душа: https://t.me/+VFLow6OVTvM5ZGIy
