Попереджаю одразу - ця публікація не для саперів, а для піхотинців які опинились серед мін без надії на допомогу саперів, тому тут лише самі основні моменти які треба знати щоб знизити ризики отримати пошкодженння від мін.
Також тут трохи зачіпляється тема знешкодження мін, однак наполегливо рекомендую робити це лише в самому крайньому випадку, коли немає іншого виходу, тому що найменша помилка матиме вкрай трагічні наслідки. Самостійне розмінування може мати сенс лише в самих критичних ситуаціях, якщо є можливість просто промаркувати міну і обійти її - це самий правильний варіант.
МІНИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ПОСТАНОВКИ
Ці міни небезпечні тим що по факту вам їх можуть підкинути непомітно коли ви їх взагалі не чекаєте. Це міни з касетних боєприпасів. Існує кілька варіантів їхньої постановки - касети для авіації, касетні боєприпаси до РЗСО "Ураган" та "Смерч", спеціальні мінні загороджувачі які встановлюються на будь-які транспорті засоби. Однак принцип дії скрізь однаковий - вилітає касета (зазвичай декілька касет) з мінами, далі з касети вилітають міни і самовстановлюються. Зрозуміти що вам підкинули такі міни можна лише якщо чуєте вихід але нема прихода, однак це не дає 100% гарантії оскільки ви можете не почути вихід. Далі розповідаю про кожну міну окремо
Також є інші способи дистанційної постановки мін. Деякі міни можна поставити за допомогою РПГ-7 (бойова частина замінюється на міну). Також дуже поширене мінування за допомогою дронів
ПФМ-1 "Лєпєсток"
Це мабуть сама розповсюджена і найслабша протипіхотна міна. Часто їх розкидають не лише на передовій, але й в прифронтових містах. Тонша і довша сторона не має вибухівки, за неї можна безпечно брати і переносити міну. А от товша і коротша сторона якраз і містить вибухову речовину, яка дуже чутлива і спрацьовує від найменшого дотику. Якщо наступити на цю міну людина отримує серйозні пошкодження стопи (доходить до ампутації). Знищити можна кинувши по ній камінь або будь-який інший важкий предмет, у разі влучання вибухне. Оскільки міна виключно фугасної дії (уламків не буде) це безпечно з відстані приблизно 5м. Також можна розстріляти з автомата а детонатор якщо не розірветься зарити в землю на 1,5-2штика лопати (в руки не брати, викопати ямку, лопатою обережно скинути туди і закопати). Намагатись знешкодити міни вдаривши по ним палицею категорично не можна оскільки це загрожує негативними наслідками, зокрема можливий вивих плеча внаслідок вибухової хвилі, вторинні уламки від самої палки, поранення уламками детонатора або залишками корпусу, високий ризик отримати контузію.
Примітка: каменем ці міни знищували особисто адмін каналу і деякі військовослужбовці з підрозділу адміна. Сапери не радять - кажуть краще розстріляти і закопати детонатор
Також є міна ПФМ-1С - від ПФМ-1 відрізняється тим що має самоліквідатор, час на спрацювання якого від 1 до 40 годин від моменту встановлення міни (дуже сильно залежить від температури навколишнього середовища). Ззовні від ПФМ-1 відрізняється лише тим, що на крильці міни є літера С.
З середини 2024 року орки все частіше встановлюють ці міни за допомогою дронів. Доволі поширений варіант встановлення за допомогою Mavic 3, який може нести до 8 мін одночасно. Також для такого мінування можуть застосовуватись інші БПЛА.
При скиданні з БПЛА орки нерідко маскують ці міни. Наприклад обмазують клеєм і обвалюють в ґрунті, пилюці, листі тощо. Для розкидання в місті можуть пофарбувати в сірий колір. Таким чином міни стають менш помітними і виявити їх стає набагато складніше.
ПОМ-3
Також дуже розповсюджена міна але вже виключно на передовій. Встановлюється за допомогою касет в кожній з яких по 4 міни. Касета розкривається в повітрі тому міни ПОМ-3 оснащені парашутами (рідше просто довгими стрічками) які кріпляться до кришки зверху, кришка відлітає при встановлені міни на 5-8м, тож якщо побачите - ви вже в зоні ураження. Зазвичай міна спрацьовує ще раніше - приблизно на відстані 12м від неї. Якщо ж кришка з міни не злетіла - значить міна не спрацювала і вже не спрацює тож вона безпечна.
Ця міна оснащена сейсмічним датчиком і реагує на коливання ґрунту, при чому вона розпізнає що саме до неї наближається. Тож вона не спрацьовує на техніку, виключно на людину. При наближенні ця міна підскакує приблизно на 1-1,5м від землі і вибухає в повітрі. Радіус ураження доволі великий: до 12м може вбити, 15-16м уламки вже не смертельні але можуть завдавати серйозні поранення, до 20м - незначні ушкодження.
Цю міну дуже добре видно з розвідувального дрону тому щоб не попасти на неї краще заздалегідь продивитись місцевість.
Крім сейсмічного датчика ця міна оснащена самоліквідатором. Він електронний і програмується перед запуском на певний час однак є лише 5 варіантів: 12 годин, 1 доба, 2 доби, 4 доби та 8 діб. Тому якщо ви побачили що ворог встановив такі міни - найкращий варіант зафіксувати час встановлення, доповісти в штаб щоб занесли на карту та дочекатись самоліквідації.
Якщо нема можливості чекати поки міни самоліквідуються то можна знешкодити цю міну пострілом з будь-якої зброї. Головне попасти саме в верхню частину - там розташований "мозок" міни і якщо його знищити то міна або спрацює одразу або не спрацює ніколи. Також можна знищити міну скидом з дрона. Наближатись до міни категорично не можна.
Якщо вже чисто випадково так сталось що ви підійшли надто близько до міни і треба від неї якось відступити, то відходити треба максимально повільно, плавно переносячи вагу з ноги на ногу (кроком розвідника). Тоді є шанс обдурити цю міну тобто вона може не спрацювати. Однак навмисне йти до неї навіть таким чином категорично не раджу.
ПОМ-2
Ця міна є попередньою версією до ПОМ-3. На відміну від ПОМ-3 вона не має ніяких датчиків які б реагували на пересування, оснащена механічним підривачем. При постановці ця міна вистрілює нитки довжиною 9,5-10м, які в залежності від місця приземлення або стеляться по землі або висять по деревах і кущах. Ці нитки дуже чутливі - для спрацювання міни достатньо 340-350г навантаження на нитку. Нитку можна побачити лише на фоні землі, на фоні рослинності її взагалі не видно. Тому коли є підозра на міни треба або кидати саперну кішку, або у разі її відсутності використовуємо мотузку з грузом (пляшка з під-води 0,5л, камінь тощо). При зачіпанні нитки вибухає. Перерізати чи перепалювати нитки категорично не можна оскільки це призведе до вибухання міни.
Видає цю міну те що поруч з нею валяється стакан від неї, кришки тощо, все це ви можете побачити на фото нижче:
Радіус ураження тут теж чималий, 10м вб'є, до 15м уламки наносять поранення. Відносно безпечна відстань 20-25м, оскільки на такій відстані уламки не здатні пробити навіть 3мм фанери.
Якщо міна впала але не розкрила лапи на яких вона має стояти значить вона відносно безпечна і вже не спрацює. Якщо вона в такому стані впала в окоп її можна викинути. Однак варто пам'ятати що міни ПОМ-2 існують 2х видів - з самоліквідатором і без нього. Якщо міна має самоліквідатор то навіть якщо вона не розкрила лапи, тобто не спрацювала, то все одно вибухне через певний час. Тому викидати її треба одразу і на безпечну від окопа відстань. Час необхідний для спрацювання самоліквідатора в середньому становить 23 години. Однак самоліквідатор тут дуже ненадійний і температура має дуже сильний вплив на нього. В сильну спеку може спрацювати навіть за 4 години, а в мороз може знадобитись кілька діб.
Також існує міна ПОМ-2 Р-1 - це версія для ручної постановки, вона має трохи іншу конструкцію стакана з якого вилітає. Встановлення - просто кидають. Використовується виключно російськими ДРГ при відступі і вкрай рідко, однак знати про неї зайвим не буде.
Також ПОМ-2 можна переробити під скид з дрона, тоді її виймають зі стакана, лапи прибирають або приматують скотчем.
МІНИ РУЧНОЇ ПОСТАНОВКИ
Засоби підриву керованих мін
Ці міни мають можливість підриву за рахунок електричного детонатора та встановлюються перед ворожими позиціями. Однак вони мають ще й підрив від розтяжки, це зроблено для того щоб було важче зняти цю міну.
Для керованого підриву використовується електричні детонатори (ЕДП та ЕДПР), дроти протягуються в окоп і при наближенні ворога міни підриваються за допомогою підривної машинки, а у разі її відсутності використовується будь-який акумулятор (від автомобіля, електроінструмента тощо). У випадку з використанням акумулятора міна спрацює одразу після контакту дротів з акумулятором.
Для підриву цих мін від розтяжок використовується МУВ (мінний універсальний підривач) - візульно він схожий на запал від гранати і принцип дії той самий (спрацює якщо висмикнути чеку)
Також всі ці міни можуть підриватись за допомогою спеціального пристрою НВУ-П "Охота" і це найгірший варіант. Даний пристрій оснащений сейсмічними датчиками які спрацьовують лише на людей, і захиститись від нього ніяк. Зазвичай до НВУ-П під'єднано 4 міни, розташовані на відстані до 15м від пристрою, але замість 4-ї міни може бути приєднаний другий аналогічний пристрій. Коли людина потрапляє в зону ураження пристрій спрацьовує і підриває одну з мін. Якщо людина виживає і намагається повзти то датчик це також розпізнає і підриває другу міну, аналогічно якщо хтось спробує допомогти постраждалому.
Також “Охоту” можна встановлювати у керованому варіанті та переводити її з бойового в безпечний режим пультом керування МЗУ. МЗУ та “Охота” з’єднуються кабелем, що дає можливість при наявності оптимального живлення керувати пристроєм на відстані до кількох сотень метрів.
Також є новіша версія, а саме НВУ-П “Охота-2”. Взагалі про цей пристрій відомо вкрай мало оскільки він відносно новий і вся інформація про нього засекречена. Однак відомо що в НВУ-П “Охота-2” більш чутливий сейсмічний датчик в порівнянні з НВУ-П “Охота”. Якщо в попередній версії траплялися неспрацювання (датчик не реагував на наближення людей), то “Охота-2” скоріше за все спрацьовуватиме завжди. Також НВУ-П “Охота-2” має додатковий механізм який підриває міни при спробі перерізати дроти які приєднані до пристрою. Також “Охота-2” має вбудований таймер який може перевести її в безпечне положення на заданий відрізок часу що дає змогу замінити міни які спрацювали на нові.
Також відомо що НВУ-П “Охота-2” може працювати в 2х режимах - керованому та автономному. В керованому режимі оператор знаходиться на відстані приблизно 100м від пристрою та при наближенні цілі підриває міну. В автономному ж просто задається час роботи і міни підриваються одразу щойно датчики зафіксують ціль. Якщо протягом заданого часу (7, 14 або 28 діб) ціль так і не з’явилась - міни і пристрій самоліквідуються.
Радіус реагування НВУ-П “Охота-2” приблизно 20м.
Керовані міни
МОН-50
Одна з небагатьох мін які зустрічаються з обох сторін, а також є великі шанси її затрофеїти, тому крім всього іншого розкажу і як її встановлювати.
Це міна направленої дії, тому важливо правильно її прицілити. Для цього на верхній частині корпусу є стрілочка яка показує напрямок встановлення (стрілочкою в бік ворога), та отвір для прицілювання. Також на трофейних мінах часто написано "к врагу" або "к противнику". Самий простий спосіб це попросити когось про допомогу. Ставимо міну, помічник відходить на 40м. Дивимось через цей отвір, помічник має опинитись рівно посередині і в повний зріст. Після цього вкручуємо детонатори.
Встановити її можна або втикнувши ніжками в землю, або прикрутивши до дерева чи будь-якої іншої поверхні (фото нижче). При встановленні на тверду поверхню (наприклад бетон) ніжки просто загинаються горизонтально з одного боку вперед з іншого назад для більшої стійкості міни.
Міна має бути встановлена не ближче ніж 35м перед окопом. Ефективна дальність міни 30-35м, кут розльоту уламків по ширині 54 градуси. Максимальна дальність ураження 50м, на цій дальності уламки розлітаються по висоті від 0,5м до 4м. В якості уламків в цій міні використовуються ролики діаметром 0,7мм.
Найкращий спосіб знищити МОН-50 - це за допомогою дрона доставити до неї накладний заряд. Будь-які інші способи знешкодження можуть виявитись занадто небезпечними через те що останнім часом вороги доволі активно використовують в цих мінах пристроїв типу “джонік” які можуть зреагувати на рух, магнітне поле, нахил і ще багато чого, і часто це не дає можливості навіть підійти до міни. Також нерідко зустрічається багато інших різноманітних способів зробити так щоб міна спрацювала при спробі зняти її.
Міна МОН-50 може вибухнути від потрапляння кулі тож якщо ви знайшли ворожу міну стріляти по ній не варто. Підходити до МОН-50 треба дуже обережно бо перед нею може бути встановлена міна нажимної дії про які буде трохи пізніше.
Знешкодження міни (інструкція написана до появи пристроїв типу “джонік”):
1) фіксуємо чеку на МУВ, для цього притискаємо її пальцем і через кільце стяжкою або дротом прив'язуємо до самого МУВ;
2) йдемо по лінії розтяжки дивимось що на другому кінці, якщо там є інший боєприпас знешкоджуємо його;
3) відрізаємо нитку з розтяжки;
4) викручуємо накольник з електропідривача, викручуємо МУВ, але при тому обидва детонатори мають лишитись в міні;
5) спеціальним щупом або імпровізованим замінником щупа (шомпол від автомата, довга викрутка, ніж, будь-яка тонка палка яка не гнеться, тонка арматура тощо) перевіряємо простір під міною щоб там нічого не було - якщо щось є то міну знімати не можна, тільки зірвати саперною кішкою;
6) далі оглядаємо міну на предмет пошкоджень корпусу. Особливу увагу приділяємо пластиковим закльопкам на задній стороні міни - якщо хоча б одна з них пошкоджена - міну чіпати не можна оскільки це свідчить про втручання в конструкцію і переробки які не дозволять безпечно її зняти. В біьшості випадків це самороні пристрої які встановлюются всередині міни та призводять до вибуху при нахилі міни. Інші пошкодження також можуть свідчити про це;
7) зняту міну уважно оглядаємо щоб не було слідів втручання - якщо є будь-які навіть незначні пошкодження корпусу то викидаємо міну, якщо все нормально викручуємо детонатори. Робимо це макимально повільно і обережно, спочатку викручуємо на 1 виток різьби і пробуємо обережно похитати його, якщо є відчуття що він об щось треться або щось його тримає далі не викручуємо.
Якщо все пройшло успішно, то після того як викрутили детонатори міну можна забрати собі і поставити перед своєю позицією для захисту від ворога.
МОН-90
Ця міна відрізняється від МОН-50 лише тим що має вдвічі більшу вагу, значно товстіша та має ефективну дальність 60м а також кут розльоту уламків 120 градусів.
Ефективна дальність - це відстань на якій уламки міни гарантовано вб’ють або завдадуть серйозних поранень. Однак вона не є безпечною дистанцією оскільки уламки летять на значно більші відстані.
Встановлюється МОН-90 на кришку від свого ж ящика інакше під власною вагою просідає в ґрунт. Має більш зручний, повноцінний приціл. Однак встановлювати її перед своїми позиціями не завжди доцільно.
Також її нерідко використовують як джерело пластичної вибухівки - тобто розбирають і виймають з неї вибухову речовину (гексаген) для виготовлення саморобних вибухових пристоїв.
ОЗМ-72 "Відьма"
Ця міна зазвичай ставиться просто на розтяжку (некерована) однак є можливість замість МУВ вкрутити електронний підривач і зробити міну керованою. Сама міна закопується в землю, над нею пару см ґрунту. При підриві вискакує з землі і вибухає на висоті 0,8-0,9м. Має кругове ураження радіус 50м, зона суцільного ураження 25м, до 32м уламки все ще завдають серйозних ушкоджень - розраховано на те що якщо хтось один зачіпає розтяжку то міна знищує усю групу. Однак уламки цієї міни не пробивають сучасні бронежилети.
Часто цю міну ставлять на Т-подібну розтяжку (одна розтяжка яка розділяється на 2 сторони під 90° (направо і наліво). Таку розтяжку ворог може поставити в свою сторону - тобто група проходить цю міну (мова йде про 5-10м) і перший зачіпляє цю розтяжку. Таким чином міна вибухає всередині групи.
Якщо міну поставлено на розтяжку то це можна побачити, оскільки тут використовується доволі товстий дріт. Зняти її можливо головне не зачепити дріт з розтяжки. Знімається аналогічно з розтяжкою на МОН-50. Однак є один дуже важливий нюанс - якщо міна стоїть дуже довго її може перекосити, тоді якщо зачепити розтяжку чека з МУВ висмикнеться не до кінця. Однак якщо побачили таке - чіпати міну категорично не можна, оскільки чека може вилетіти від найменшого руху. Єдиний спосіб знешкодити міну в такому випадку - це підірвати накладним зарядом.
Також міна може стояти на електронному підривачі МВЕ-72 або МВЕ-92. В обох випадках від підривача розкидаються тонкі непомітні дроти які легко рвуться. Якщо зачепити такий дріт - вибухне. Оскільки дріт непомітний знімати міну з цим підривачем вкрай складно, але можливо якщо вийде підійти до міни не зачепивши дріт, достатньо викрутити накольник підривача. Різати дроти або виймати елемент живлення з підривача поки він ще приєднаний до міни категорично не можна оскільки від цього вона теж одразу вибухне.
Також при відступі окупанти можуть замість звичайного МУВ вкрутити підривач нажимної дії, зверху покласти дошку. Часто ховають таке під настилами з дошок наприклад в окопах
В будь-якому випадку виймати міну з землі треба вкрай обережно оскільки під нею може знаходитись що завгодно. Тому робимо підкоп з тієї сторони в яку будемо висмикувати міну, прив'язуємо мотузку до кільця по центру міни. Мінімум в 50м від міни копаємо окоп і смикаємо міну знаходячись в ньому. Якщо вдалось витягнути - викручуємо пробку по центру витряхуємо детонатор. В разі чого міну можна поставити повторно.
ПОБ
Нова російська розробка що прийшла на заміну ОЗМ-72 але поки що зустрічається доволі рідко. Від ОЗМ-72 вона відрізняється лише більшою потужністю - здатна пробити сучасний бронежилет. Принцип дії, способи постановки та знешкодження - все так само як з ОЗМ-72. Достовірної інформації про ПОБ фактично нема оскільки все засекречено
Некеровані міни нажимної дії
Ці міни встановлюються виключно вручну і існують виключно в некерованому варіанті. Спрацьовують якщо на них наступити. Всі ці міни закопуються в землю
ВАЖЛИВО! Способи розмінування описані нижче взяті зі старих настанов і працюють лише за умови що ворог не вносив жодних змін у конструкцію міни.
Окрім змін в конструкції - під будь якою з цих (і не тільки цих) мін може бути встановлено міну-пастку (див. наступний розділ)
Якщо є можливість знищити міни дистанційно (за допомогою дронів) - це самий кращий варіант.
ПМН-1
Датчиком цілі є вся поверхня міни тому шукати за допомогою щупа вкрай небезпечно. Спрацює навіть якщо натиснути на самий край. Тому пошук даної міни за допомогою щупа вимагає достатнього рівня підготовки. Повторно ця міна не встановлюється. Системи самознищення немає. Теоретично можна переносити за корпус, однак на практиці висока ймовірність зачепити датчик цілі і залишитись без рук. Також перш ніж намагатись зрушити міну з місця необхідно перевірити чи нема під нею якоїсь пастки.
ПМН-2
Тут датчиком цілі слугує лише оцей чорний хрестик, тобто можна шукати за допомогою щупа, і навіть якщо наступити на самий край не спрацює. Однак не варто покладатися на це, оскільки це залежить виключно від вашого везіння. Крім того, це лише якщо вона стоїть штатно. Часто її перевертають вверх ногами щоб збільшити площу датчика цілі і тоді датчиком цілі стає вся поверхня міни. Міна доволі потужна - якщо наступити на неї то відірве ногу якою наступив десь по коліно, другу пошматує до такого ступеню що її скоріш за все ампутують, фугасної дії вистачить щоб ще й вибити очі.
Цю міну теоретично також безпечно брати за корпус (не зачепивши датчик цілі). Для знешкодження спочатку викручується квадратна пробка і витрушується пружина, потім плоскогубцями викручується детонатор.
Також важливо знати що якщо міна стоїть з чекою то це ворожа пастка - міну поставили в бойове положення однак потім вставили чеку на місце щоб той хто знайде думав що її забули перевести в бойове положення.
ПМН-4
На цій міні датчик цілі більш чутливий по краях, однак небезпечний все одно по всій своїй поверхні. Поранення від неї значно менші ніж від попередніх двох. Якщо наступити на всю поверхню стопу розриває до ампутації, якщо наступити на край будучи в якісних берцях - іноді стопу зашивають і вона потім функціонує більш-менш повноцінно, однак сильно розраховувати на це не варто. Якщо є крайня потреба знешкодити - можна розстріляти з автомата з відстані не менше 20м. Розібрати неможливо.
Міни-пастки
Міна-пастка, міна сюрприз, міна навпаки або ж просто МС-3 ззовні мало чим відрізняється від ПМН-1. Однак спрацьовує вона не на натискання а на відпускання. Саме цю міну підкладають під інші міни щоб їх не знімали. Спрацьовує коли знімають верхню міну або зривають її саперною кішкою
Також іноді зустрічається міна МЛ-7, яка також спрацьовує на відпускання однак виглядає зовсім інакше:
Також є більш нова міна МЛ-8 і можливо інші модифікації. Принцип дії той самий, відрізняється лише зовнішній вигляд.
Теоретично МЛ-8 можна було розмінувати у випадку якщо її добре видно і є можливість затиснути датчик цілі (металева педаль зверху міни). В теорії з затисненим датчиком цілі міну можна витягти з-під предмета під яким вона знаходиться і при цьому вона не вибухне оскільки досі буде “навантажена”. Однак категорично не раджу цього робити оскільки доволі поширеним є нештатне використання міни, коли оця педаль розпилюється навпіл посередині і ставиться таким чином що цього просто не помітно, але затиснути можна лише з одного боку. Внаслідок цього міна все одно вибухне щойно розвантажиться незатиснута частина датчика цілі, тобто в момент коли її зрушили з місця.
Також хочу зазначити що всі 3 міни-пастки можуть підкладатися не лише під інші міни. Їх можуть підкласти під що завгодно: зброя, побутові речі, ящики з БК тощо. Також міна-пастка може знаходитись не під чимось, а за чимось - наприклад між стіною і ящиком. Може також бути і в самому ящику. Коротше в будь-якому місці де є чим її притиснути. Оскільки самі міни-пастки містять доволі малу кількість вибухівки то нерідко поруч з ними кладуть тротил або гексаген, ну або покласти її наприклад в ящик з боєприпасами.
Візуально визначити чи встала будь-яка міна-пастка в бойове положення не можливо, розмінуванню вони не підлягають. Тому треба бути максимально обережними з усіма знахідками в місцях де до вас був ворог.
Міна ПМД-6
Дуже малоймовірно що ви десь зустрінете спражню міну ПМД-6, оскільки їх було знято з виробництва і майже повністю утилізовано приблизно пів столлітя тому. Однак останнім часом широко застосовуються сучасні версії цієї міни, а також знаючи прицип її дії можна зробити чимало різноманітних СВП та пасток, тож ця міна заслужила на окрему статтю
