Як фінансова неграмотність у дитинстві впливає на доросле життя

Математика, географія, біологія. Здавалося би, типові предмети для шкільної програми. Та з якихось дивних причин, у цьому списку ми не бачимо фінансів.

Зображення стоворено автором у графічному редакторі Canva © Автор бере на себе авторські права та відповідальність за походження

На жаль, методисти нашої освітньої системи не включають фінансову грамотність у перелік обовʼязкових дисциплін, хоча абсолютно кожна людина так чи інакше стикається з грошима, і левова частка з них – із самостійним користуванням фінансами. Та якщо в дитинстві гроші, їх роль і використання здаються доволі простими, у дорослому житті відсутність фінансової грамотності може поставити в доволі скрутне становище.

І дійсно, фінансова неграмотність продовжує бути однією з найболючіших проблем нашого суспільства. Чому її коріння проростає з дитинства людини, та як прокласти шлях до грошової освіченості – у моїй статті. 

Від радянщини до пост-радянщини

Не дивлячись на те, що СРСР припинив існування як держава понад 30 років тому, він, на жаль, продовжує своє існування у фінансовій ментальності великої кількості населення України. Відсутність ринкової економіки та капіталістичного суспільства принесло свої гнилуваті плоди, а економічна криза кінця минулого століття тільки підкрипила неосвіченість соціуму в контексті управління особистими. Як результат – величезна популярність мікрозаймів і кредитних програм, необдуманий консюмеризм і, що найкритичніше – повне табуювання розмов про гроші в колі сімʼї, друзів і неформальному середовищі в цілому.

При цьому, цей стан речей каталізується не тільки активною рекламою (що у свою чергу й змушує людей здійснювати імпульсивні покупки), але й відсутністю базових освітніх дисциплін, які хоч якось розкривали би питання всіх аспектів користування грошима. У результаті таких сумних тенденцій, людина при отриманні власного капіталу та при стиканням із податками, ставками та кредитами фактично губиться. 

Та радянська ментальність – це лише фундамент для низки проблем, які продовжують виникати внаслідок, зокрема, відсутності фінансової освіченості дітей і підлітків. Серед них є і вказане вище нехтування правилами користування грошей, і більш комплексний страх перед числами. 

Портфель – це не тільки про школу

Розумий розвиток особистості завжди починається з дитинства, і так само фінансова грамотність починає втілюватися саме в підлітковому віці.

Вочевидь ключовим фактором, що негативно впливає на фінансову освіченість у дітей і підлітків, є банальна відсутність джерел знань про гроші. Школи ігнорують фінанси як базову дисципліну для навчання, а на розмови в неформальному колі сімʼї про гроші частіше за все накладається вето з боку батьків. І мова йде не тільки про диференціацію власного капіталу чи податки, а про дещо простіші речі – сімейні доходи, цінові показники, комунальні платежі тощо.

Освітня система, на жаль, не передбачає того, що світ побудований навколо фінансів, і саме вони мають стати наріжним каменем якісної навчальної методології. Саме в підлітковому віці – перед тим, як особистість почне самостійне життя та керування власним капіталом – варто донести не тільки основні засади функціонування економіки (як ринкової, так і планової – щоб не повторювати помилок минулого), але й психологічні аспекти користування грошима та тлумачення маркетингових пропозицій компаній, які пропонують “ілюзію” економії коштів.

Культура нераціонального споживання та пряма асоціація певних товарів із статусом дійсно можуть стати спокусою до витрати грошей на “те, що хочеться”, аніж на “те, що необхідно”. І дійсно, саме через це в українському суспільстві досить розповсюдженою є тенденція до створення образу забезпеченої людини та віддання переваги на реалізацію актуальних побажань при нехтуванні майбутньою перспективою.

Так ми плавно перейшли й до не менш болючішого питання в нашому суспільстві – інвестицій. Культура придбання акцій і цінних паперів для більшої частини з нас є досить туманною. Помножте її на величезну кількість спекуляцій у мережі щодо інвестицій і трейдингу – і отримаєте чи не найбільш недооцінений метод отримання пасивного прибутку, який ще й широко розповсюджений у західній фінансовій етиці. 

Чи змінюється ситуація на краще?

Тим не менш, у напрямку посилення фінансової освіченості спостерігається позитивна динаміка. Бездумний консюмеризм починає поступатися свідомому споживанню, а кількість ініціатив щодо впровадження фінансової грамотності тільки зростає: це й Global Money Week від ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), і низка незалежних курсів, зокрема “Cryptology Teens” – освітня програма з фінансової грамотності для учнів 14-17 років, що створена Cryptology в колаборації з криптобіржею WhiteBIT у рамках криптоковоркінгу “Digital Traders Hub".


Такі масові нововведення приносять свої плоди. Згідно з останнім дослідженням Національного банку України, фінансова грамотність українців постійно зростає. Показовим є й той факт, що найбільш фінансово-неосвіченими є саме молодь у віці від 18 до 19 років, а також люди віком від 60 років. Така статистика є доволі ілюстративним підсумком цієї статті, адже ми можемо спостерігати групу людей, яка так і не змогла адаптуватися до капіталістичного суспільства, і вікову групу, що страждає від відсутності фінансової освіти в підлітковому віці.

Отож, як підвищити фінансову грамотність у населення?

Спираючись на зазначене вище, можна виокремити два вектори дій, що зможуть покращити показники фінансової освіченості у всіх соціальних і вікових груп населення:

  • Упровадження фінансової грамотності як окремої дисципліни для базової середньої освіти, що дасть можливість учням опанувати психологічні аспекти поведінки з грошима, основи планування бюджету, інвестування та системи оподаткування;

  • Зміна комунікаційної моделі у рамках родини. Важливо створити абсолютно новий підхід у ставленні до фінансів по відношенню до дитину. Тут стратегія може бути індивідуальною в кожній сімʼї, але кінцева мета повинна бути єдиною – навчити молоду особу оперувати власними коштами та донести цінність грошей як ресурсу до неї. 


Фінансова неграмотність у дитинстві не лише робить нас нездатними управляти своїми грошима в дорослому житті, але й призводить до стресів, боргів та втрати віри в себе. Прийшов час змінювати підхід до фінансової освіти, щоб нівелювати всі ризики в необхідний термін. 

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Павло Осадчук
Павло Осадчук@paul_osadchuk

пишу про крипту та блокчейн

3.1KПрочитань
17Автори
29Читачі
На Друкарні з 3 серпня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається