Твої книги пишуться, історії створюються — піднімають настрій або розбивають серця… тебе тримають за руку, і прогулянка до Оперного здається чимось чарівним, але в якийсь момент стається щось, що псує настрій — і навіть зорі перестають падати. Ваша чарівна прогулянка переривається іржанням дівчини з кальяном або гучним сміхом людей на лавці, що медитують над пляшкою пива…
Або черговими з’ясуваннями обставин, що склалися в когось із них… Ти підходиш до сходів у надії послухати хлопців, що грають на інструментах і створюють неймовірну атмосферу! Але тут тобі наступають на ногу або штовхають, закрутившись у якомусь танці під музику…
І от саме тоді приходить це відчуття —
Ти розумієш, як Всесвіт тримає баланс…
Наскільки ж усе оте прекрасне не може існувати без отих дрібних поганих мінусів!
Але поки десь грають, танцюють, створюючи неймовірні світи й атмосферу, тримаючи баланс — ми будемо йти цим містом, пританцьовуючи, щоб потонути в морських хвилях і лежачи на піску, малювати серця! ♥️
