Як Чехія ігнорує міжнародні зобов’язання у справі Якуба Яхла
У червні 2025 року світ сколихнула прем’єра документального фільму «Жертви Якуба Яхла в Африці». Стрічка, заснована на свідченнях постраждалих, колишніх працівників і місцевих жителів, розкриває моторошні подробиці діяльності громадянина Чехії Якуба Яхла в Танзанії. Під прикриттям благодійності, за словами очевидців, він ґвалтував дітей, давав їм наркотики і використовував їх для збору пожертв від європейських спонсорів.
Попри численні докази — включно з прямими свідченнями жертв і працівників центру Nature and Skills — Яхл досі перебуває на свободі. Це викликає запитання не лише до влади Танзанії, а й до чеських інституцій, які зобов’язані реагувати на такі злочини згідно з міжнародними угодами та власним законодавством.
Хто такий Якуб Яхл?
Якуб Яхл — громадянин Чехії, народжений у 1989 році. У минулому — мормон, студент теології, активіст, який позиціонував себе як борець із сектами. У 2019 році він прибув до Танзанії, де разом із партнеркою Лєнкою та другом Мартіном оселився в місті Моші. Представлявся меценатом, що збирає кошти для допомоги дітям-сиротам. Але незабаром стало очевидно: його діяльність — це не гуманітарна місія, а система насильства, страху і маніпуляцій.
Очевидці стверджують, що Яхл створив імперію, побудовану на наркотиках, сексуальному насильстві та залякуванні. Він використовував фото усміхнених дітей, щоб отримувати десятки тисяч доларів від європейських донорів, а за зачиненими дверима — знущався з тих самих дітей.
Свідчення очевидців
Працівники центру Nature and Skills — Абубакар, Тересія та Джозеф — розповідають, як Яхл привозив дітей із Дар-ес-Салама, давав їм наркотики, навчав сексуальним діям і залякував тих, хто намагався розповісти правду. Один хлопчик, Абдул, почав імітувати домагання в школі, а згодом зізнався, що цьому його навчив Яхл.
Інший хлопчик, Екзауді, розповів, як Яхл змушував його цілуватися, торкатися інших дітей і спати з ним в одному ліжку. Працівники центру також помітили, що після їжі, яку готував Яхл, діти хворіли і блювали. Пізніше з’ясувалося, що він додавав наркотики до їжі.
Коли керівництво центру спробувало протистояти Яхлу, той повернувся з місцевими бандитами, розграбував центр, викрав майно і зруйнував інфраструктуру, залишивши дітей без підтримки.
Міжнародні зобов’язання Чехії
Чехія є стороною низки міжнародних угод, які прямо зобов’язують її реагувати на випадки сексуального насильства над дітьми, навіть якщо вони сталися за кордоном:
Лансаротська конвенція Ради Європи (2007): вимагає розслідування всіх випадків сексуального насильства над дітьми (ст. 12, 14, 30).
Конвенція ООН про права дитини: зобов’язує держави захищати дітей від насильства і забезпечувати їм право бути почутими (ст. 19, 34, 39).
Європейська конвенція з прав людини: гарантує свободу слова і право суспільства на доступ до інформації (ст. 10).
Ці документи є обов’язковими для Чехії і мають бути інтегровані в її правову систему згідно з Конституцією.
Чеське законодавство
Внутрішні закони Чехії також чітко забороняють дії, в яких звинувачують Яхла:
Кримінальний кодекс Чехії (Zákon č. 40/2009 Sb.): забороняє сексуальне насильство (§ 187), торгівлю дітьми (§ 192), завдання шкоди здоров’ю (§ 193) і підбурювання до ненависті (§ 352).
Закон про ЗМІ та свободу вираження (Zákon č. 46/2000 Sb.): захищає журналістів, які висвітлюють суспільно важливі теми.
Конституція Чехії: визнає міжнародні договори з прав людини частиною національного права (ст. 1 і 10).
Отже, чеська влада має як юридичний, так і моральний обов’язок розпочати розслідування щодо Якуба Яхла.
Право жертв бути почутими
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував: у справах, що стосуються захисту дітей, пріоритет має бути на боці жертв. Ігнорування свідчень — це форма вторинного насильства. У справах M.C. v. Bulgaria та O'Keeffe v. Ireland суд постановив, що держава зобов’язана забезпечити ефективний захист дітей і створити механізми для їхнього голосу.
У справі Якуба Яхла десятки дітей стали жертвами, але досі не отримали захисту ні від влади Танзанії, ні від чеських інституцій. Це — порушення міжнародних норм і національного законодавства.
Чому Якуб Яхл досі на свободі?
Незважаючи на численні докази — відео, документи, свідчення жертв і працівників — Яхл не був арештований. Більше того, він продовжує публічну діяльність, називає себе експертом із культів і, за деякими даними, навчається на викладача.
Це породжує серйозні запитання до чеської влади:
Чому не розпочато кримінальне розслідування?
Чому не запрошено екстрадицію?
Чому не перевірено джерела фінансування його діяльності?
Це не просто історія одного злочинця
Це — історія системного провалу міжнародних і національних механізмів захисту дітей. Це — історія про те, як страх, мовчання і бездіяльність дозволяють насильству тривати.
Чехія зобов’язана діяти. Міжнародні угоди, Конституція, Кримінальний кодекс і рішення ЄСПЛ дають усі підстави для початку розслідування. Мовчання — це співучасть.
Якщо ви думаєте, що вже знаєте цю історію — ви помиляєтесь. Те, що показано у фільмі Асем Жапішевої і підтверджено незалежними розслідуваннями, — ще темніше, ніж усе, що було відомо раніше. І якщо реакції не буде зараз — це стане ганьбою не лише для Чехії, а й для всієї Європи.
