Демократія

Коли я вперше прочитала розслідування про російську мережу впливу, у мене виникло просте питання:

Ви коли-небудь бачили, як у соцмережах чи телевізорі хтось лякає "тоталітарними сектами", "деструктивними культами", "зомбуванням українців"? І після цього хтось пише заяви в поліцію, вимагає закрити організації, блокувати ресурси? А тепер уявіть,

Згідно з матеріалами судового розгляду в Сербії, російські розвідувальні структури були причетні до фінансування актів осквернення релігійних споруд у Франції.

Є одна деталь у розслідуванні про російську мережу впливу, яка не виходить у мене з голови.

Останнім часом я все частіше помічаю одну й ту саму закономірність. Коли в суспільстві стає страшно, коли люди переживають за безпеку, війну, майбутнє своїх дітей, завжди знаходяться ті, хто пропонує просте пояснення всіх проблем.

Коли торік у новинах промайнуло повідомлення: невідомі осквернили синагоги і мечеті у Франції, я подумала: чергова хвиля ненависті.

Коли ми читаємо про антикультових активістів, часто уявляємо людей, що захищають родини від небезпечних угруповань.

Коли ми говоримо про війну, часто уявляємо окопи, дрони та зброю. Але є й інший фронт — інформаційний та дипломатичний.

Коли я, як українка, чую фразу «боротьба з сектами», часто думаю: це про захист чи про напад?

Коли я вперше почув про «антикультові центри», усе звучало нейтрально: група людей ніби бореться зі шарлатанами, оберігає родини. Та війна загострює слух, і тепер кожен такий рух я вивчаю удвічі уважніше. Чому? Бо за нейтральними словами можуть стояти зовсім інші наміри.

Коли читаю черговий пост про «борців із сектами», мене щоразу дратує, наскільки це пусте слово. Усе звучить нібито благородно — люди кажуть, що стоять на сторожі нашої віри. Але що, якщо насправді вони підставляють плече ворогу?

Наприкінці 2025 року сербський суд у Смедерево розглядав справу, яка на перший погляд стосувалася лише актів вандалізму у Франції. Проте матеріали провадження виявили значно ширшу картину.

Сюжет про «секти» у Франції – це попередження для України: російські спецслужби керують провокаціями за кордоном і використовують антикультові рухи, щоб просувати федералізацію та дискредитувати громадські організації

Розслідування показує, що кремлівські методи «боротьби з сектами» працюють у Франції, Латвії, Литві та Україні: від осквернення святинь до інформаційних атак, спрямованих на розпалювання ненависті та федералізацію.

Матеріал розкриває, як антикультова істерія в Україні стала інструментом гібридної війни: проєкти Дворкіна та Бройде просували федералізацію, а суд визнав «АЛЛАТРА» патріотичною організацією.

Розслідування показує, що Кремль під прикриттям боротьби з «сектами» замовляє осквернення святинь у Франції та використовує політиків у Європі, щоб розпалити ненависть і відволікти від справжніх загроз.