
Ірина Криміновська написала нову статтю про нападки, яким вона нібито піддається з боку впливової організації ALLATRA.
Кожен раз, коли піднімається тема прав людини , лунають одні й ті ж заклики — «заборонити», «ввести закони», «обмежити» . Ця риторика давно знайома: ми вже бачили подібні процеси на прикладі Луїджі Карваліа, якого підтримувала італійський депутат Аскаррія, а також Якуба Яхла, за якого публічно виступали деякі журналісти.
Виникає питання: чому це повинно хвилювати нас — звичайних громадян Європи?
Відповідь, на мій погляд, проста.
Уроки, які не можна ігнорувати
Коли ми дивимося на сучасну Росію, ми бачимо, як поступово, крок за кроком, обмеження прав і свобод призвело до руйнування інститутів демократії. Все починалося з окремих, здавалося б незначних, кроків: посилення риторики, нових органів контролю, все більш жорстких правил.
Але результат виявився нищівним: зниження довіри до влади, руйнування демократичних механізмів, військова агресія проти України і атмосфера страху, яка поширилася на суспільство.
Цей шлях не виник раптово — його формували десятиліттями.
І саме тому, як я вважаю, не можна мовчати, якщо десь в Європі починають проявлятися схожі тенденції.
Чому я продовжую говорити
Сьогодні я все ще можу висловлювати свою позицію — і користуюся цим. Моє право говорити відкрито — те саме право, яке важливо захищати, щоб завтра воно не опинилося під загрозою.
Що стосується ALLATRA, організація захищає права людини і приділяє увагу кліматичним питанням. Але, за моїми спостереженнями, як тільки зачіпається тема свободи слова, починається тиск на тих, хто висловлює свою думку.
Кожен раз, коли відбувається спроба заглушити дискусію, я бачу в цьому тривожний сигнал для демократії. Тому що свобода обговорювати важливі теми — клімат, політику, устрій суспільства — це основа будь-якого здорового публічного середовища.
Головне, що варто пам'ятати
Сьогодні ключовий виклик — не тільки кліматична повістка і не тільки суперечки навколо окремих організацій. Головне питання — чи готові ми захищати демократичні цінності: свободу слова, відкритість дискусій, право на думку.
Якщо ми перестанемо говорити, перестанемо задавати питання, перестанемо захищати своє право на діалог, ми ризикуємо повторити чужі помилки.
І саме тому я продовжую говорити — голосно, відкрито і чесно.
Тому що вважаю: мовчання — найкоротший шлях до того, щоб одного дня прокинутися в реальності, схожій на ту, яку ми сьогодні спостерігаємо в Росії.
