За часи існування світ вже пережив дві світові війни, тож підстав для врегулювання норм війни, було чимало. Під час вторгнення росії, нам важливо розуміти, яким чином працює міжнародне право і як воно нас захищає. Основним документом, що визначає "правила" війни є Женевські конвенції. У світлі повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, я зверну увагу на третю та четверту конвенції цього документу.
Отже, почнемо з норм поводження з військовополениними. Цей документ визначає, що військовий полон не помста і не покарання, це лише тимчасове утримання від бойових дій. Основними пунктами яких має дотримуватись країна, що бере у полон є:
1) військових мають забезпечувати їжею та водою в достатній кількості.
2)має бути надана медична допомога.
3)заборонено катування та будь-які знущання.
4)полонених не можна калічити чи проводити над ними досліди.
5) держава, що взяла в полон має забезпечити нормальні умови проживання, що знаходяться в тилу, подалі від зони активних бойових дій.
Дивитись детальніше можна тут.
В теорії добре. Давайте поглянемо, що ж відбувається насправді. На відео, які з легкістю можна знайти в мережі чітко видно, в яких умовах утримуються російські військові. В інтерв'ю, полонені самі говорять про відсутність знущань і цитата:
“Кормят, ну я наверно чесно набрал уже килограм 6,7” - (годують добре якщо чесно, мабуть набрав кілограм 6-7).
Тим часом, можемо бачити повернутих полонених з Азовсталі. Доприкладу Михайло Діанов потребував довготривалого лікування, оскільки росія не забезпечила вчасного кваліфікованого огляду поранення.
Детальніше тут.
Найочевиднішим доказом порушення Женевських конвенцій є фото людей до та після полону. Дивно, що військові після двох місяців оборони Азовсталі виглядали краще ніж після повернення з росії
Також військові розповідають про знущання, катування, психічний тиск. Нещодавно ми всі бачили жахливе відео зі стратою українського військового. Що абсолютно протеречить не лише усім нормам міжнародного права, а й поняттям моралі.
Рухаймося далі. Четверта конвенція передбачає захист цивільного населення. Основні пункти говорять про:
1)зобов'язання забезпечити проживний мінімум цивільним,
2)прийняття гуманітарної допомоги ззовні,
3)заборону будь якого насилля до цивільного населення,
4)повагу до приватної власності
5) заборону депортацій.
Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, Ізюм, на жаль список можна продовжувати. Весь світ був шокований побачивши, фото. Наразі звірства скоєні в цих містах задокументовані й згодом винних буде покарано.
Детальніше хочу зупинитися на примусових депортаціях населення. Кількість переміщених людей встановити важко, але ті, кому вдалось виїхати з росії, розповідають про відсутність вибору: ти або їдеш до країни агресора, або залишаєшся під обстрілами. Відомо про фільтраційні табори і жахливі умови в них, повну антисанітарію та приниження людської гідності. Платформа "Діти війни" повідомляє про 19392 дитини, що опинились на території РФ. Відео з розповідями дітей, яких вдалося повернути тут.
росія вивозить дітей задля асиміляції українців. Задля знищення національної ідентичності, адже ці діти — це покоління, яке творить майбутнє.
Кожен описаний в цій статті пункт, можна вважати воєнним злочином і в деяких випадках злочином проти людства. Очевидно, що Міжнародне гуманітарне право та Женевські конвенції не є важливими фактором для росії, військових чи правлячої верхівки.
Чому світ ігнорує ці проблеми, виражаючи глибоку занепокоєність? І чому немає важелів міжнародного впливу, що гарантували б дотримання Женевських конвенцій?
Дякую за прочитання❤️ Працювала над статтею @karinlaw
