Сергій Кузьміних — народний депутат від партії «Слуга народу», голова підкомітету з питань фармації у Комітеті з питань здоров’я нації.
Людина, яку в 2022 році НАБУ затримало на хабарі у 558 тисяч гривень. Людина, яка уникла відповідальності й сьогодні продовжує впливати на регулювання ринку ліків в Україні.
Кузьміних — не фармацевт і не медик. Але його фігура давно й органічно вписана в інтереси фармацевтичних корпорацій. Саме він став двигуном скандальної реформи Кабміну щодо маркетингових договорів і порядку надання знижок. Цей документ фактично вбиває аптеки, знищує конкуренцію, але дає перевагу великим гравцям — зокрема «Дарниці» (Гліб Загорій) і «Інтерхіму» (Анатолій Редер).
Цікаво, що під час внутрішніх обговорень проєкту постанови майже всі учасники виступили проти, окрім двох — саме «Дарниці» й «Інтерхіму». Після цього Гліб Загорій дозволив собі підсумок, який варто цитувати дослівно: «Зливайте воду, аптечники — все вирішено».
Це демонстрація не просто зневаги до ринку — це показова демонстрація влади. І головним інструментом цієї влади став депутат без профільної освіти, але з доступом до нормотворчості. У 2015-му Кузьміних дякував Порошенку і підтримував БПП, у 2019-му зайшов до парламенту з «Зе-командою».
Його здатність обслуговувати чужі інтереси залишилася незмінною. Формально він працює на державу, де-факто — на фармлобі, яке роками підживлювало його кар’єру. Його внесок — включення потрібних препаратів до переліку життєво необхідних, спрощення ввезення ліків для певних компаній, лобіювання документів, вигідних монополістам. І в цьому не було б нічого нового, якби не один нюанс: Кузьміних — фігурант антикорупційної справи, який уникав судів, виїжджав за кордон без погодження з САП і досі не поніс жодної відповідальності.
В умовах війни, коли ціна на ліки може визначати життя, така діяльність — це не просто корупція. Це саботаж. А депутат Кузьміних — один із тих, хто цей саботаж інституціалізував. Це не про одну особу. Це про систему, в якій законодавчі інструменти — на ручному керуванні. І поки такі люди формують медичну політику, жодні реформи не матимуть шансів.
