Під час презентації поетичної збірки Катерини Калитко «Люди з дієсловами» основними темами розмови, безперечно, були війна Росії проти України та яке подальше будуть мати значення вірші та твори, що були написані у воєнний час. Важливими словами авторки були слова про засвідчення своєї присутності в часі кожного, попри свою професійну діяльність. Також те, що головна ціль поетів у ці складні часи писати про людські почуття, щоб люди не втрачали відчуття любові.
Головними думками для письменниці у цій збірці передати без пафосу, а по справжньому своїми рядками війну і життя людей в ній. Усі вірші перегукуються з назвою книги. Тому що б кожен з нас не робив, ми повинні не чекати порятунок від когось, а діяти сміливо.
Стосовно ключових мотивів прочитаних поезій можна виокремити: війну та кохання, а також війну очима жінки. Авторка пояснює останнє твердження тим, що наші жінки історично є носіями колективної пам’яті і їй було важливо висвітлити жінку, роль якої в цей час проживати війну на самоті без свого коханого.
Остання зачитана поезія збірки «Катехизис» на мене справила велике враження. В цих словах Катерини Калитко склалися усі теперішні сенси нашої національної свідомості та боротьби за неї.
Посилання на презентацію збірки: https://www.youtube.com/watch?v=3TV5RBWoyww
P. S. Вільна Авторка зараз у стані: “Можеш не писати. Не пиши”, такі справи… Маю надію, що я скоро повернуся до вас з постійними цікавими довгочитами. Дякую за ваші оплески))))
