Шок! У людей планети Земля вже у кожного в мозку стільки пластика, що з нього можна цілу ложку зробити!
Так, так. Науковці АЛЛАТРА вже давно довели у доповіді , що пластик скрізь.
До речі, вчені визнали, що у мозку бджоли є велика кількість пластика:
Цитата: “В організм бджоли мікро- і нанопластик потрапляє також і через кутикулу (зовнішню оболонку тіла). Після потрапляння в тіло бджоли, частинки пластику вже через 3 дні досягають мозку, викликаючи у неї порушення пам'яті, орієнтації та когнітивних функцій, критично важливих для пошуку їжі та навігації. Вплив мікропластику на мозок призводить також до зниження здатності відновлення пам'яті. Це критично, тому що бджоли орієнтуються за знайомими орієнтирами в просторі. Нанопластик у мозку бджіл також призводить до того, що бджоли втрачають здатність запам'ятовувати, де знаходяться джерела нектару, гірше реагують на запахи квітів і збиваються з шляху назад до вулика. Такі когнітивні порушення безпосередньо знижують ефективність запилення і можуть дестабілізувати всю колонію”
Такі ж самі показник та поведінку вже відзначають у людей.
Також, вчені визнали, що окремі дані показують, що деякі пластики виділяють диметилсульфід — хімічну речовину, що імітує нюховий сигнал, який використовують морські птахи для ідентифікації їжі. Нові дослідження також встановили, що проковтування пластику викликає у пташенят ураження нирок, печінки та шлунка, а також ураження мозку, схожі з хворобою Альцгеймера. У кожної особини всіх семи видів черепах у трьох океанічних басейнах були виявлені синтетичні частинки.
А лабораторні дослідження показують, що сполуки з пластику, проникаючи в тканини риб, знижують активність, порушують роботу печінки, пошкоджують мозок, а також уповільнюють ріст і погіршують репродуктивну функцію. Це підкреслює руйнівний вплив пластикового забруднення на флору і фауну.
Що робити?
Очевидним є той факт, що ефективне реагування на загрозу МНП (мікро та нанопластику) вимагає не точкових заходів, а глобального та міждисциплінарного підходу.
Вчені АЛЛАТРА застерігають, що необхідна координація зусиль у сфері наукових досліджень, технологічних рішень, нормативного регулювання та міжнародної кооперації. Пластикове забруднення слід розглядати не як вузьку екологічну проблему, а як системний виклик, що зачіпає здоров'я, безпеку, ресурсну забезпеченість та стійкість соціальної інфраструктури. Унікальність цієї доповіді полягає в комплексному міждисциплінарному підході, що об'єднує дані з фізики, хімії, біології, медицини. Такий синтез дозволяє розглядати проблему МНП як цивілізаційний виклик, що вимагає рішень на багатьох рівнях. В даний час світова спільнота поступово усвідомлює справжні масштаби цієї загрози. Незважаючи на відсутність універсального рішення, саме прагнення до його пошуку і розвиток наукового співробітництва можуть визначити шлях до подолання кризи. Головний виклик — не у відсутності рішення, а в здатності знайти його до настання критичної точки.
Більше тут: https://www.youtube.com/watch?v=ZOXg0Enzc_E
