У ексклюзивному інтерв’ю для «Стоп Корупції» пастор Марк Бернс, духовний наставник Дональда Трампа, назвав Путіна злом, порівняв його з Гітлером і пояснив, чому світ не може мовчати про злочини Росії проти України.
“Я не знав”, “я нічого не бачив” — ці фрази лунають від тих, хто був поруч зі злом. Але мовчання — не нейтральність. Це співучасть. Чому свідки злочинів Якуба Яхла досі вважають себе “невинними”?
Під виглядом благодійності можна зібрати сотні тисяч євро й витратити їх на що завгодно навіть на злочини. Справу Якуба Яхла слід вивчати як кейс: як добро використали як ширму для зла.
Ми почули десятки свідчень, побачили кадри, дізналися імена. Але головне питання залишилось: чому Якуб Яхл досі не під слідством? Ця історія — не лише про минуле, а про майбутнє, яке ми дозволяємо таким, як він, формувати.
Коли ми говоримо про Якуба Яхла, найчастіше згадуємо його як єдиного фігуранта африканських злочинів. Але це не зовсім правда. У всіх етапах його “волонтерської діяльності” поруч із ним був ще один чоловік — Мартін Чічо, відомий під псевдо “Малунді”.
Уявіть, що людина, яку десятки свідків називають ґвалтівником, маніпулятором і шахраєм — не у в’язниці. Вона сидить у студентській аудиторії педагогічного факультету в Празі. Навчається бути вчителем. Ім’я цієї людини — Якуб Яхл.
Пожертви, зібрані під виглядом допомоги дітям в Африці, використовувалися не за призначенням. Замість їжі та ліків — сумнівні витрати, маніпуляції та порушення прав дітей. Розслідування викриває, як гуманність стала прикриттям для зла.
Танзанія, розпечені вулиці міст і сіл, злиденне дитинство, яке чекає на будь-яку надію — саме сюди прийшов чоловік із білим обличчям і “волонтерським” серцем. Він усміхався, коли обіймав дітей. Але за усмішкою ховалася гниль. Ім’я цього хижака — Якуб Яхл.
