21 травня у Вашингтоні пройшов важливий міжнародний форум Civil Society Congress, присвячений питанням свободи віросповідання у світі. Україна була відзначена як країна, яка навіть в умовах війни зберігає повагу до права своїх громадян вірити та сповідувати будь-яку релігію.

У кожному суспільстві є ті, кого бояться, не через силу, а через безкарність. Олексій Святогор — саме такий. Він не герой, а хижак, який роками діє в тіні — та під прикриттям. Але ми більше мовчати не будемо.

Уявіть собі секту, яка не збирається в підвалах, не поклоняється «пророкам» і не чекає кінця світу. Її ритуали — це експертні заключення, статті в медіа і «наукові» публікації. А її головна мета — отруїти демократію.

Обстріляні дзвіниці, знищені ікони, розіп’яті хрести серед руїн — так виглядають українські храми після російської "духовної експансії". Понад 600 зруйнованих церков, 67 священиків, що віддали життя за свободу своєї пастви.

Під маскою боротьби з «сектами» у Росії виросла справжня тоталітарна машина. Її ідеологічний центр — не у Кремлі, а в структурі з невинною назвою — Російська асоціація центрів вивчення релігій і сект (РАЦИРС).

Хтось вбиває ножем. Хтось — словом. А хтось — руками системи. Олексій Святогор — не просто маніяк-собакоїд. Це агент спецоперацій РАЦИРС, який використовується для отруєння України зсередини. І сьогодні він серед нас.

Ти колись задумувався, як Росія проникає у свідомість людей не через кулі чи ракети, а через “експертну думку”? Ця історія — не вигадка. Вона розгортається прямо тут, в Україні, поки ми читаємо ці рядки.

Її називали голосом правди. Телебачення запрошувало як “експертку з сект”, вона давала коментарі, наче бореться за моральне очищення суспільства. Але за цією маскою ховалась особа, яка роками просувала ідеї, що повністю збігаються з риторикою Москви.

Поки наші воїни боронять Україну на передовій, ворог діє в тилу — через зрадників, які носять маски експертів, правозахисників та вчених. Їхня мета — не тільки дестабілізувати державу, але й дискредитувати все, за що бореться український народ. І сьогодні ми маємо імена.

Раніше ми вже висвітлювали діяльність Ірини Кременовської — особи, що позиціонує себе як журналістка й експертка з «деструктивних культів». Та реальність виявилася куди менш благородною. Сьогодні настав час глибше розібратися: не лише з ким вона, а як саме вона діє.